Psalms 10
1 Why standest Thou afar off, O LORD? Why hidest Thou Thyself in times of trouble?
Чому, Господи, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе [від нас] у часи скорботні?
2 Through the pride of the wicked the poor is hotly pursued, they are taken in the devices that they have imagined.
Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи!
3 For the wicked boasteth of his heart's desire, and the covetous vaunteth himself, though he contemn the LORD.
Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа.
4 The wicked, in the pride of his countenance, saith: 'He will not require'; all his thoughts are: 'There is no God.'
Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає [місця для] Бога в жодному його підступному задумі.
5 His ways prosper at all times; Thy judgments are far above out of his sight; as for all his adversaries, he puffeth at them.
Його справи йдуть успішно повсякчас, [занадто] високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх.
6 He saith in his heart: 'I shall not be moved, I who to all generations shall not be in adversity.'
Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!»
7 His mouth is full of cursing and deceit and oppression; under his tongue is mischief and iniquity.
Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя.
8 He sitteth in the lurking-places of the villages; in secret places doth he slay the innocent; his eyes are on the watch for the helpless.
Залягає він у засідку [біля] огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим.
9 He lieth in wait in a secret place as a lion in his lair, he lieth in wait to catch the poor; he doth catch the poor, when he draweth him up in his net.
Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті.
10 He croucheth, he boweth down, and the helpless fall into his mighty claws.
Понівечений, він згинається й падає, і могутність [нечестивця] вражає знедолених і нещасних.
11 He hath said in his heart: 'God hath forgotten; He hideth His face; He will never see.'
Говорить [безбожний] у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить [цього]».
12 Arise, O LORD; O God, lift up Thy hand; forget not the humble.
Повстань, Господи! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених!
13 Wherefore doth the wicked contemn God, and say in his heart: 'Thou wilt not require'?
Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти [за зло]?
14 Thou hast seen; for Thou beholdest trouble and vexation, to requite them with Thy hand; unto Thee the helpless committeth himself; Thou hast been the helper of the fatherless.
Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати [винного]. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті.
15 Break Thou the arm of the wicked; and as for the evil man, search out his wickedness, till none be found.
Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося [нічого після нього].
16 The LORD is King for ever and ever; the nations are perished out of His land.
Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи [чужі] із землі Його.
17 LORD, Thou hast heard the desire of the humble: Thou wilt direct their heart, Thou wilt cause Thine ear to attend;
Бажання бідних Ти чуєш, Господи, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє [до їхнього зойку],
18 To right the fatherless and the oppressed, that man who is of the earth may be terrible no more.
щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб [смертна] людина не наводила більше жаху на землі.
