Proverbs 7
1 My son, keep my words, and lay up my commandments with thee.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Keep my commandments and live, and my teaching as the apple of thine eye.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Bind them upon thy fingers, write them upon the table of thy heart.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Say unto wisdom: 'Thou art my sister', and call understanding thy kinswoman;
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 That they may keep thee from the strange woman, from the alien woman that maketh smooth her words.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 For at the window of my house I looked forth through my lattice;
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 And I beheld among the thoughtless ones, I discerned among the youths, a young man void of understanding,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Passing through the street near her corner, and he went the way to her house;
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 In the twilight, in the evening of the day, in the blackness of night and the darkness.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 And, behold, there met him a woman with the attire of a harlot, and wily of heart.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 She is riotous and rebellious, her feet abide not in her house;
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 Now she is in the streets, now in the broad places, and lieth in wait at every corner.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 So she caught him, and kissed him, and with an impudent face she said unto him:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 'Sacrifices of peace-offerings were due from me; this day have I paid my vows.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Therefore came I forth to meet thee, to seek thy face, and I have found thee.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 I have decked my couch with coverlets, with striped cloths of the yarn of Egypt.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 I have perfumed my bed with myrrh, aloes, and cinnamon.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Come, let us take our fill of love until the morning; let us solace ourselves with loves.
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 For my husband is not at home, he is gone a long journey;
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 He hath taken the bag of money with him; he will come home at the full moon.'
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 With her much fair speech she causeth him to yield, with the blandishment of her lips she enticeth him away.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 He goeth after her straightway, as an ox that goeth to the slaughter, or as one in fetters to the correction of the fool;
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 Till an arrow strike through his liver; as a bird hasteneth to the snare — and knoweth not that it is at the cost of his life.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Now therefore, O ye children, hearken unto me, and attend to the words of my mouth.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Let not thy heart decline to her ways, go not astray in her paths.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 For she hath cast down many wounded; yea, a mighty host are all her slain.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
