Proverbs 29
1 He that being often reproved hardeneth his neck shall suddenly be broken, and that without remedy.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 When the righteous are increased, the people rejoice; but when the wicked beareth rule, the people sigh.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 Whoso loveth wisdom rejoiceth his father; but he that keepeth company with harlots wasteth his substance.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 The king by justice establisheth the land; but he that exacteth gifts overthroweth it.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 A man that flattereth his neighbour spreadeth a net for his steps.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 In the transgression of an evil man there is a snare; but the righteous doth sing and rejoice.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 The righteous taketh knowledge of the cause of the poor; the wicked understandeth not knowledge.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Scornful men set a city in a blaze; but wise men turn away wrath.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 If a wise man contendeth with a foolish man, whether he be angry or laugh, there will be no rest.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 The men of blood hate him that is sincere; and as for the upright, they seek his life.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 A fool spendeth all his spirit; but a wise man stilleth it within him.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 If a ruler hearkeneth to falsehood, all his servants are wicked.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 The poor man and the oppressor meet together; the LORD giveth light to the eyes of them both.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 The king that faithfully judgeth the poor, his throne shall be established for ever.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 The rod and reproof give wisdom; but a child left to himself causeth shame to his mother.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 When the wicked are increased, transgression increaseth; but the righteous shall gaze upon their fall.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Correct thy son, and he will give thee rest; yea, he will give delight unto thy soul.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Where there is no vision, the people cast off restraint; but he that keepeth the law, happy is he.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 A servant will not be corrected by words; for though he understand, there will be no response.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Seest thou a man that is hasty in his words? there is more hope for a fool than for him.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 He that delicately bringeth up his servant from a child shall have him become master at the last.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 An angry man stirreth up strife, and a wrathful man aboundeth in transgression.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 A man's pride shall bring him low; but he that is of a lowly spirit shall attain to honour.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Whoso is partner with a thief hateth his own soul: he heareth the adjuration and uttereth nothing.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 The fear of man bringeth a snare; but whoso putteth his trust in the LORD shall be set up on high.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Many seek the ruler's favour; but a man's judgment cometh from the LORD.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 An unjust man is an abomination to the righteous; and he that is upright in the way is an abomination to the wicked.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
