< Proverbs 25 >

1 These also are proverbs of Solomon, which the men of Hezekiah king of Judah copied out.
І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
2 It is the glory of God to conceal a thing; but the glory of kings is to search out a matter.
Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
3 The heaven for height, and the earth for depth, and the heart of kings is unsearchable.
Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
4 Take away the dross from the silver, and there cometh forth a vessel for the refiner;
Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
5 Take away the wicked from before the king, and his throne shall be established in righteousness.
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
6 Glorify not thyself in the presence of the king, and stand not in the place of great men;
Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
7 For better is it that it be said unto thee: 'Come up hither', than that thou shouldest be put lower in the presence of the prince, whom thine eyes have seen.
бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
8 Go not forth hastily to strive, lest thou know not what to do in the end thereof, when thy neighbour hath put thee to shame.
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
9 Debate thy cause with thy neighbour, but reveal not the secret of another;
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
10 Lest he that heareth it revile thee, and thine infamy turn not away.
щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
11 A word fitly spoken is like apples of gold in settings of silver.
Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
12 As an ear-ring of gold, and an ornament of fine gold, so is a wise reprover upon an obedient ear.
Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
13 As the cold of snow in the time of harvest, so is a faithful messenger to him that sendeth him; for he refresheth the soul of his master.
Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
14 As vapours and wind without rain, so is he that boasteth himself of a false gift.
Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
15 By long forbearing is a ruler persuaded, and a soft tongue breaketh the bone.
Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
16 Hast thou found honey? eat so much as is sufficient for thee, lest thou be filled therewith, and vomit it.
Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
17 Let thy foot be seldom in thy neighbour's house; lest he be sated with thee, and hate thee.
Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
18 As a maul, and a sword, and a sharp arrow, so is a man that beareth false witness against his neighbour.
Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 Confidence in an unfaithful man in time of trouble is like a broken tooth, and a foot out of joint.
Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
20 As one that taketh off a garment in cold weather, and as vinegar upon nitre, so is he that singeth songs to a heavy heart.
Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
21 If thine enemy be hungry, give him bread to eat, and if he be thirsty, give him water to drink;
Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
22 For thou wilt heap coals of fire upon his head, and the LORD will reward thee.
бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
23 The north wind bringeth forth rain, and a backbiting tongue an angry countenance.
Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
24 It is better to dwell in a corner of the housetop, than in a house in common with a contentious woman.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 As cold waters to a faint soul, so is good news from a far country.
Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
26 As a troubled fountain, and a corrupted spring, so is a righteous man that giveth way before the wicked.
Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 It is not good to eat much honey; so for men to search out their own glory is not glory.
Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
28 Like a city broken down and without a wall, so is he whose spirit is without restraint.
Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.

< Proverbs 25 >