Proverbs 21
1 The king's heart is in the hand of the LORD as the watercourses: He turneth it whithersoever He will.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Every way of a man is right in his own eyes; but the LORD weigheth the hearts.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 To do righteousness and justice is more acceptable to the LORD than sacrifice.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 A haughty look, and a proud heart — the tillage of the wicked is sin.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 The thoughts of the diligent tend only to plenteousness; but every one that is hasty hasteth only to want.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 The getting of treasures by a lying tongue is a vapour driven to and fro; they that seek them seek death.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 The violence of the wicked shall drag them away; because they refuse to do justly.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 The way of man is froward and strange; but as for the pure, his work is right.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 It is better to dwell in a corner of the housetop, than in a house in common with a contentious woman.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 The soul of the wicked desireth evil; his neighbour findeth no favour in his eyes.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 When the scorner is punished, the thoughtless is made wise; and when the wise is instructed, he receiveth knowledge.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 The Righteous One considereth the house of the wicked; overthrowing the wicked to their ruin.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Whoso stoppeth his ears at the cry of the poor, he also shall cry himself, but shall not be answered.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 A gift in secret pacifieth anger, and a present in the bosom strong wrath.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 To do justly is joy to the righteous, but ruin to the workers of iniquity.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 The man that strayeth out of the way of understanding shall rest in the congregation of the shades.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 He that loveth pleasure shall be a poor man; he that loveth wine and oil shall not be rich.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 The wicked is a ransom for the righteous; and the faithless cometh in the stead of the upright.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 It is better to dwell in a desert land, than with a contentious and fretful woman.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 There is desirable treasure and oil in the dwelling of the wise; but a foolish man swalloweth it up.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 He that followeth after righteousness and mercy findeth life, prosperity, and honour.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 A wise man scaleth the city of the mighty, and bringeth down the stronghold wherein it trusteth.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Whoso keepeth his mouth and his tongue keepeth his soul from troubles.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 A proud and haughty man, scorner is his name, even he that dealeth in overbearing pride.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 The desire of the slothful killeth him; for his hands refuse to labour.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 There is that coveteth greedily all the day long; but the righteous giveth and spareth not.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 The sacrifice of the wicked is an abomination; how much more, when he bringeth it with the proceeds of wickedness?
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 A false witness shall perish; but the man that obeyeth shall speak unchallenged.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 A wicked man hardeneth his face; but as for the upright, he looketh well to his way.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 There is no wisdom nor understanding nor counsel against the LORD.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 The horse is prepared against the day of battle; but victory is of the LORD.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
