Job 8
1 Then answered Bildad the Shuhite, and said:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 How long wilt thou speak these things, seeing that the words of thy mouth are as a mighty wind?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Doth God pervert judgment? Or doth the Almighty pervert justice?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 If thy children sinned against Him, He delivered them into the hand of their transgression.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 If thou wouldest seek earnestly unto God, and make thy supplication to the Almighty;
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 If thou wert pure and upright; surely now He would awake for thee, and make the habitation of thy righteousness prosperous.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 And though thy beginning was small, yet thy end should greatly increase.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 For inquire, I pray thee, of the former generation, and apply thyself to that which their fathers have searched out —
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 For we are but of yesterday, and know nothing, because our days upon earth are a shadow —
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Shall not they teach thee, and tell thee, and utter words out of their heart?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 Can the rush shoot up without mire? Can the reed-grass grow without water?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 Whilst it is yet in its greenness, and not cut down, it withereth before any other herb.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 So are the paths of all that forget God; and the hope of the godless man shall perish;
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Whose confidence is gossamer, and whose trust is a spider's web.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 He shall lean upon his house, but it shall not stand; he shall hold fast thereby, but it shall not endure.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 He is green before the sun, and his shoots go forth over his garden.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 His roots are wrapped about the heap, he beholdeth the place of stones.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 If he be destroyed from his place, then it shall deny him: 'I have not seen thee.'
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Behold, this is the joy of his way, and out of the earth shall others spring.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 Behold, God will not cast away an innocent man, neither will He uphold the evil-doers;
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Till He fill thy mouth with laughter, and thy lips with shouting.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 They that hate thee shall be clothed with shame; and the tent of the wicked shall be no more.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
