Job 36
1 Elihu also proceeded, and said:
І далі Елігу казав:
2 Suffer me a little, and I will tell thee; for there are yet words on God's behalf.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 I will fetch my knowledge from afar, and will ascribe righteousness to my Maker.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 For truly my words are not false; one that is upright in mind is with thee.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Behold, God is mighty, yet He despiseth not any; He is mighty in strength of understanding.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 He preserveth not the life of the wicked; but giveth to the poor their right.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 He withdraweth not His eyes from the righteous; but with kings upon the throne He setteth them for ever, and they are exalted.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 And if they be bound in fetters, and be holden in cords of affliction;
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 Then He declareth unto them their work, and their transgressions, that they have behaved themselves proudly.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 He openeth also their ear to discipline, and commandeth that they return from iniquity.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 If they hearken and serve Him, they shall spend their days in prosperity, and their years in pleasures.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 But if they hearken not, they shall perish by the sword, and they shall die without knowledge.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 But they that are godless in heart lay up anger; they cry not for help when He bindeth them.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 Their soul perisheth in youth, and their life as that of the depraved.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 He delivereth the afflicted by His affliction, and openeth their ear by tribulation.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Yea, He hath allured thee out of distress into a broad place, where there is no straitness; and that which is set on thy table is full of fatness;
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 And thou art full of the judgment of the wicked; judgment and justice take hold on them.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 For beware of wrath, lest thou be led away by thy sufficiency; neither let the greatness of the ransom turn thee aside.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Will thy riches avail, that are without stint, or all the forces of thy strength?
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Desire not the night, when peoples are cut off in their place.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Take heed, regard not iniquity; for this hast thou chosen rather than affliction.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Behold, God doeth loftily in His power; who is a teacher like Him?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Who hath enjoined Him His way? Or who hath said: 'Thou hast wrought unrighteousness'?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Remember that thou magnify His work, whereof men have sung.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 All men have looked thereon; man beholdeth it afar off.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Behold, God is great, beyond our knowledge; the number of His years is unsearchable.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 For He draweth away the drops of water, which distil rain from His vapour;
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 Which the skies pour down and drop upon the multitudes of men.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Yea, can any understand the spreadings of the clouds, the crashings of His pavilion?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Behold, He spreadeth His light upon it; and He covereth the depths of the sea.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 For by these He judgeth the peoples; He giveth food in abundance.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 He covereth His hands with the lightning, and giveth it a charge that it strike the mark.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 The noise thereof telleth concerning it, the cattle also concerning the storm that cometh up.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
