Job 26
1 Then Job answered and said:
А Йов відповів та й сказав:
2 How hast thou helped him that is without power! How hast thou saved the arm that hath no strength!
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 How hast thou counselled him that hath no wisdom, and plentifully declared sound knowledge!
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 With whose help hast thou uttered words? And whose spirit came forth from thee?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 The shades tremble beneath the waters and the inhabitants thereof.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)
7 He stretcheth out the north over the empty space, and hangeth the earth over nothing.
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 He bindeth up the waters in His thick clouds; and the cloud is not rent under them.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 He closeth in the face of His throne, and spreadeth His cloud upon it.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 He hath described a boundary upon the face of the waters, unto the confines of light and darkness.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 The pillars of heaven tremble and are astonished at His rebuke.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 He stirreth up the sea with His power, and by His understanding He smiteth through Rahab.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 By His breath the heavens are serene; His hand hath pierced the slant serpent.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Lo, these are but the outskirts of His ways; and how small a whisper is heard of Him! But the thunder of His mighty deeds who can understand?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
