Jeremiah 45

1 The word that Jeremiah the prophet spoke unto Baruch the son of Neriah, when he wrote these words in a book at the mouth of Jeremiah, in the fourth year of Jehoiakim the son of Josiah, king of Judah, saying:

Слово, що говорив пророк Єремія до Баруха, Нерійїного сина, коли той писав ці слова́ в книзі з Єреміїних уст, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, кажучи:

2 'Thus saith the LORD, the God of Israel, concerning thee, O Baruch: Thou didst say:

„Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про тебе, Бару́ху:

3 Woe is me now! for the LORD hath added sorrow to my pain; I am weary with my groaning, and I find no rest.

Ти сказав був: „Ой горе мені, бо додав Господь сму́тку до бо́лю мого! Я змучивсь зідха́нням своїм, і не знайшов відпочинку“!

4 Thus shalt thou say unto him: Thus saith the LORD: Behold, that which I have built will I break down, and that which I have planted I will pluck up; and this in the whole land.

Так скажеш йому: Так говорить Господь: Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насади́в, те Я вирву, також усю землю Свою.

5 And seekest thou great things for thyself? seek them not; for, behold, I will bring evil upon all flesh, saith the LORD; but thy life will I give unto thee for a prey in all places whither thou goest.'

А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу́ зло на кожне тіло, — говорить Господь, — а тобі дам душу твою за здо́бич на всіх тих місцях, де́ ти будеш ходити!“