Jeremiah 23
1 Woe unto the shepherds that destroy and scatter the sheep of My pasture! saith the LORD.
Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!
2 Therefore thus saith the LORD, the God of Israel, against the shepherds that feed My people: Ye have scattered My flock, and driven them away, and have not taken care of them; behold, I will visit upon you the evil of your doings, saith the LORD.
Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!
3 And I will gather the remnant of My flock out of all the countries whither I have driven them, and will bring them back to their folds; and they shall be fruitful and multiply.
А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.
4 And I will set up shepherds over them, who shall feed them; and they shall fear no more, nor be dismayed, neither shall any be lacking, saith the LORD.
І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!
5 Behold, the days come, saith the LORD, that I will raise unto David a righteous shoot, and he shall reign as king and prosper, and shall execute justice and righteousness in the land.
Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.
6 In his days Judah shall be saved, and Israel shall dwell safely; and this is his name whereby he shall be called, The LORD is our righteousness.
За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.
7 Therefore, behold, the days come, saith the LORD, that they shall no more say: 'As the LORD liveth, that brought up the children of Israel out of the land of Egypt';
Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „ Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,
8 but: 'As the LORD liveth, that brought up and that led the seed of the house of Israel out of the north country, and from all the countries whither I had driven them'; and they shall dwell in their own land.
а тільки: „ Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.
9 Concerning the prophets. My heart within me is broken, all my bones shake; I am like a drunken man, and like a man whom wine hath overcome; because of the LORD, and because of His holy words.
Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,
10 For the land is full of adulterers; for because of swearing the land mourneth, the pastures of the wilderness are dried up; and their course is evil, and their force is not right.
Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.
11 For both prophet and priest are ungodly; yea, in My house have I found their wickedness, saith the LORD.
Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.
12 Wherefore their way shall be unto them as slippery places in the darkness, they shall be thrust, and fall therein; for I will bring evil upon them, even the year of their visitation, saith the LORD.
Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.
13 And I have seen unseemliness in the prophets of Samaria: they prophesied by Baal, and caused My people Israel to err.
А в тих самарійських про років Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!
14 But in the prophets of Jerusalem I have seen a horrible thing: they commit adultery, and walk in lies, and they strengthen the hands of evil-doers, that none doth return from his wickedness; they are all of them become unto Me as Sodom, and the inhabitants thereof as Gomorrah.
А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.
15 Therefore thus saith the LORD of hosts concerning the prophets: Behold, I will feed them with wormwood, and make them drink the water of gall; for from the prophets of Jerusalem is ungodliness gone forth into all the land.
Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
16 Thus saith the LORD of hosts: Hearken not unto the words of the prophets that prophesy unto you, they lead you unto vanity; they speak a vision of their own heart, and not out of the mouth of the LORD.
Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.
17 They say continually unto them that despise Me: 'The LORD hath said: Ye shall have peace'; and unto every one that walketh in the stubbornness of his own heart they say: 'No evil shall come upon you';
Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“
18 For who hath stood in the council of the LORD, that he should perceive and hear His word? Who hath attended to His word, and heard it?
А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?
19 Behold, a storm of the LORD is gone forth in fury, yea, a whirling storm; it shall whirl upon the head of the wicked.
Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.
20 The anger of the LORD shall not return, until He have executed, and till He have performed the purposes of His heart; in the end of days ye shall consider it perfectly.
Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!
21 I have not sent these prophets, yet they ran; I have not spoken to them, yet they prophesied.
Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.
22 But if they have stood in My council, then let them cause My people to hear My words, and turn them from their evil way, and from the evil of their doings.
А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.
23 Am I a God near at hand, saith the LORD, and not a God afar off?
Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?
24 Can any hide himself in secret places that I shall not see him? saith the LORD. Do not I fill heaven and earth? saith the LORD.
Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.
25 I have heard what the prophets have said, that prophesy lies in My name, saying: 'I have dreamed, I have dreamed.'
Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“
26 How long shall this be? Is it in the heart of the prophets that prophesy lies, and the prophets of the deceit of their own heart?
Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?
27 That think to cause My people to forget My name by their dreams which they tell every man to his neighbour, as their fathers forgot My name for Baal.
Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.
28 The prophet that hath a dream, let him tell a dream; and he that hath My word; let him speak My word faithfully. What hath the straw to do with the wheat? saith the LORD.
Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.
29 Is not My word like as fire? saith the LORD; and like a hammer that breaketh the rock in pieces?
Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?
30 Therefore, behold, I am against the prophets, saith the LORD, that steal My words every one from his neighbour.
Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.
31 Behold, I am against the prophets, saith the LORD, that use their tongues and say: 'He saith.'
Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!
32 Behold, I am against them that prophesy lying dreams, saith the LORD, and do tell them, and cause My people to err by their lies, and by their wantonness; yet I sent them not, nor commanded them; neither can they profit this people at all, saith the LORD.
Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.
33 And when this people, or the prophet, or a priest, shall ask thee, saying: 'What is the burden of the LORD?' then shalt thou say unto them: 'What burden! I will cast you off, saith the LORD.'
А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.
34 And as for the prophet, and the priest, and the people, that shall say: 'The burden of the LORD', I will even punish that man and his house.
А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!
35 Thus shall ye say every one to his neighbour, and every one to his brother: 'What hath the LORD answered?' and: 'What hath the LORD spoken?'
Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“
36 And the burden of the LORD shall ye mention no more; for every man's own word shall be his burden; and would ye pervert the words of the living God, of the LORD of hosts our God?
А про „Господній тяга́р“не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.
37 Thus shalt thou say to the prophet: 'What hath the LORD answered thee?' and: 'What hath the LORD spoken?'
Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“
38 But if ye say: 'The burden of the LORD'; therefore thus saith the LORD: Because ye say this word: 'The burden of the LORD', and I have sent unto you, saying: 'Ye shall not say: The burden of the LORD';
Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,
39 therefore, behold, I will utterly tear you out, and I will cast you off, and the city that I gave unto you and to your fathers, away from My presence;
тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.
40 and I will bring an everlasting reproach upon you, and a perpetual shame, which shall not be forgotten.
І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!
