Genesis 41
1 And it came to pass at the end of two full years, that Pharaoh dreamed: and, behold, he stood by the river.
І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.
2 And, behold, there came up out of the river seven kine, well-favoured and fat-fleshed; and they fed in the reed-grass.
І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.
3 And, behold, seven other kine came up after them out of the river, ill favoured and lean-fleshed; and stood by the other kine upon the brink of the river.
А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
4 And the ill-favoured and lean-fleshed kine did eat up the seven well-favoured and fat kine. So Pharaoh awoke.
І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
5 And he slept and dreamed a second time: and, behold, seven ears of corn came up upon one stalk, rank and good.
І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
6 And, behold, seven ears, thin and blasted with the east wind, sprung up after them.
А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
7 And the thin ears swallowed up the seven rank and full ears. And Pharaoh awoke, and, behold, it was a dream.
І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.
8 And it came to pass in the morning that his spirit was troubled; and he sent and called for all the magicians of Egypt, and all the wise men thereof; and Pharaoh told them his dream; but there was none that could interpret them unto Pharaoh.
І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
9 Then spoke the chief butler unto Pharaoh, saying: 'I make mention of my faults this day:
І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.
10 Pharaoh was wroth with his servants, and put me in the ward of the house of the captain of the guard, me and the chief baker.
Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.
11 And we dreamed a dream in one night, I and he; we dreamed each man according to the interpretation of his dream.
І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.
12 And there was with us there a young man, a Hebrew, servant to the captain of the guard; and we told him, and he interpreted to us our dreams; to each man according to his dream he did interpret.
А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
13 And it came to pass, as he interpreted to us, so it was: I was restored unto mine office, and he was hanged.'
І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.
14 Then Pharaoh sent and called Joseph, and they brought him hastily out of the dungeon. And he shaved himself, and changed his raiment, and came in unto Pharaoh.
І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.
15 And Pharaoh said unto Joseph: 'I have dreamed a dream, and there is none that can interpret it; and I have heard say of thee, that when thou hearest a dream thou canst interpret it.'
І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.
16 And Joseph answered Pharaoh, saying: 'It is not in me; God will give Pharaoh an answer of peace.'
А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.
17 And Pharaoh spoke unto Joseph: 'In my dream, behold, I stood upon the brink of the river.
І сказав фараон до Йосипа: „ Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.
18 And, behold, there came up out of the river seven kine, fat-fleshed and well-favoured; and they fed in the reed-grass.
І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.
19 And, behold, seven other kine came up after them, poor and very ill-favoured and lean-fleshed, such as I never saw in all the land of Egypt for badness.
А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
20 And the lean and ill-favoured kine did eat up the first seven fat kine.
І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.
21 And when they had eaten them up, it could not be known that they had eaten them; but they were still ill-favoured as at the beginning. So I awoke.
І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
22 And I saw in my dream, and, behold, seven ears came up upon one stalk, full and good.
І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
23 And, behold, seven ears, withered, thin, and blasted with the east wind, sprung up after them.
А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
24 And the thin ears swallowed up the seven good ears. And I told it unto the magicians; but there was none that could declare it to me.'
І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.
25 And Joseph said unto Pharaoh: 'The dream of Pharaoh is one; what God is about to do He hath declared unto Pharaoh.
І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.
26 The seven good kine are seven years; and the seven good ears are seven years: the dream is one.
Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.
27 And the seven lean and ill-favoured kine that came up after them are seven years, and also the seven empty ears blasted with the east wind; they shall be seven years of famine.
А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.
28 That is the thing which I spoke unto Pharaoh: what God is about to do He hath shown unto Pharaoh.
Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.
29 Behold, there come seven years of great plenty throughout all the land of Egypt.
Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.
30 And there shall arise after them seven years of famine; and all the plenty shall be forgotten in the land of Egypt; and the famine shall consume the land;
А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
31 and the plenty shall not be known in the land by reason of that famine which followeth; for it shall be very grievous.
І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.
32 And for that the dream was doubled unto Pharaoh twice, it is because the thing is established by God, and God will shortly bring it to pass.
А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
33 Now therefore let Pharaoh look out a man discreet and wise, and set him over the land of Egypt.
А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
34 Let Pharaoh do this, and let him appoint overseers over the land, and take up the fifth part of the land of Egypt in the seven years of plenty.
Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
35 And let them gather all the food of these good years that come, and lay up corn under the hand of Pharaoh for food in the cities, and let them keep it.
І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
36 And the food shall be for a store to the land against the seven years of famine, which shall be in the land of Egypt; that the land perish not through the famine.'
І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.
37 And the thing was good in the eyes of Pharaoh, and in the eyes of all his servants.
І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.
38 And Pharaoh said unto his servants: 'Can we find such a one as this, a man in whom the spirit of God is?'
І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“
39 And Pharaoh said unto Joseph: 'Forasmuch as God hath shown thee all this, there is none so discreet and wise as thou.
І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
40 Thou shalt be over my house, and according unto thy word shall all my people be ruled; only in the throne will I be greater than thou.'
Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.
41 And Pharaoh said unto Joseph: 'See, I have set thee over all the land of Egypt.'
І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.
42 And Pharaoh took off his signet ring from his hand, and put it upon Joseph's hand, and arrayed him in vestures of fine linen, and put a gold chain about his neck.
І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
43 And he made him to ride in the second chariot which he had; and they cried before him: 'Abrech'; and he set him over all the land of Egypt.
І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“І поставив його над усім єгипетським краєм.
44 And Pharaoh said unto Joseph: 'I am Pharaoh, and without thee shall no man lift up his hand or his foot in all the land of Egypt.'
І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.
45 And Pharaoh called Joseph's name Zaphenath-paneah; and he gave him to wife Asenath the daughter of Poti-phera priest of On. And Joseph went out over the land of Egypt. —
І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
46 And Joseph was thirty years old when he stood before Pharaoh king of Egypt. — And Joseph went out from the presence of Pharaoh, and went throughout all the land of Egypt.
А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
47 And in the seven years of plenty the earth brought forth in heaps.
А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
48 And he gathered up all the food of the seven years which were in the land of Egypt, and laid up the food in the cities; the food of the field, which was round about every city, laid he up in the same.
І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.
49 And Joseph laid up corn as the sand of the sea, very much, until they left off numbering; for it was without number.
І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
50 And unto Joseph were born two sons before the year of famine came, whom Asenath the daughter of Poti-phera priest of On bore unto him.
А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
51 And Joseph called the name of the first-born Manasseh: 'for God hath made me forget all my toil, and all my father's house.'
І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.
52 And the name of the second called he Ephraim: 'for God hath made me fruitful in the land of my affliction.'
А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.
53 And the seven years of plenty, that was in the land of Egypt, came to an end.
І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
54 And the seven years of famine began to come, according as Joseph had said; and there was famine in all lands; but in all the land of Egypt there was bread.
І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
55 And when all the land of Egypt was famished, the people cried to Pharaoh for bread; and Pharaoh said unto all the Egyptians: 'Go unto Joseph; what he saith to you, do.'
Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.
56 And the famine was over all the face of the earth; and Joseph opened all the storehouses, and sold unto the Egyptians; and the famine was sore in the land of Egypt.
І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
57 And all countries came into Egypt to Joseph to buy corn; because the famine was sore in all the earth.
І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
