Titus 3
1 REMIND them to be subject to princes and those invested with authority, to obey magistrates, to be ready for every good work,
Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго діла були готові,
2 to slander no man, to be inoffensive, gentle, shewing all meekness to all men.
щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.
3 For we ourselves also in time past were thoughtless, disobedient, erroneous, enslaved by various passions and pleasures, living in malice and envy, hateful, hating one another.
Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.
4 But even then the kindness and love of God our Saviour to man shone forth,
Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога,
5 not for works of righteousness which we had done, but according to his mercy he saved us, by the laver of regeneration, and by renovation of the Holy Spirit;
не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,
6 which he poured out upon us richly through Jesus Christ our Saviour;
котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,
щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього. (aiōnios g166)
8 Faithful is the saying, and of these things I wish thee firmly to testify, that they who have believed in God be careful to be pre-eminent in good works. These are becoming and advantageous to men.
Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.
9 But foolish disquisitions, and genealogies, and disputes, and contentions about the law avoid; for they are unprofitable and vain.
Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
10 An heretical person after a first and second admonition reject;
Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,
11 knowing that such a one is perverted, and sinneth, being self-condemned.
знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.
12 When I shall send Artemas unto thee, or Tychicus, hasten to come to me unto Nicopolis: for there I have determined to pass the winter.
Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.
13 Send forward diligently Zenas the lawyer and Apollos, that nothing may be wanting for them.
Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.
14 And let those who belong to us learn also to be pre-eminent in good works for all necessary calls, that they be not without fruits.
Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дід для конечних погріб, щоб не були без овощу.
15 All that are with me salute thee. Salute those who love us with fidelity. Grace be with you all. Amen. This epistle was written to Titus appointed by suffrage first bishop of the church of Crete, from Nicopolis in Macedonia.
Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.
