Romans 8
1 THERE is therefore now no condemnation to those who are in Christ Jesus, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
2 For the law of the Spirit of life in Christ Jesus hath liberated me from the law of sin and of death.
Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
3 For that which was impossible by the law, inasmuch as it was impotent through the flesh, God having sent his own Son in the likeness of sinful flesh, and for sin, condemned sin in that flesh:
Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
4 that the righteousness of the law might be fulfilled by us, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
5 For they who are after the flesh, mind the things of the flesh; but they who are after the Spirit, the things of the Spirit.
Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.
6 For to be carnally minded is death; but to be spiritually minded is life and peace.
Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.
7 Because the propensity of the flesh is inimical against God: for it is not in subjection to the law of God, neither indeed can it be.
Тим що думаннє тілесне - ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
8 They then who are in the flesh, cannot please God.
Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
9 But ye are not in the flesh, but in the Spirit, if indeed the Spirit of God dwelleth in you. But if any man hath not the Spirit of Christ, he is not his.
Ви ж не по тїлу, а в дусі, коли тільки Дух Божий, домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
10 But if Christ be in you, the body indeed is dead on account of sin; but the Spirit is alive through righteousness.
Коли ж Христос в вас, тоді тіло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
11 But if the Spirit of him who hath raised up Jesus from the dead dwell in you, he who raised Christ from the dead shall also quicken your mortal bodies by his indwelling Spirit in you.
Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
12 Truly then we are debtors, not to the flesh, to live after the flesh.
Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб, по тілу жити.
13 For if ye live after the flesh, ye are ready to die: but if by the Spirit ye mortify the deeds of the body, ye shall live.
Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
14 For as many as are guided by the Spirit of God, they are the sons of God.
Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
15 For ye have not received a spirit of bondage again unto fear; but ye have received a Spirit of adoption, by which we cry, Abba, Father.
Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
16 The same spirit beareth witness with our spirit, that we are the children of God.
Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
17 But if children, then heirs; heirs indeed of God, and joint-heirs with Christ; if so be we suffer with him, that we may also together with him be glorified.
коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
18 For I reckon that the sufferings of the present moment are not worthy to be placed against the future glory that shall be revealed to us.
Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
19 For the eager expectation of the creation is waiting for the revelation of the children of God.
Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
20 For the creation was made subject to vanity, not voluntarily, but by him who made it subject,
Суетї бо твориво пїдневолидось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
21 in hope that the same creation shall be emancipated from the bondage of corruption into the glorious liberty of the children of God.
що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дітей Божих.
22 For we know that the whole creation groaneth together and travaileth in birth to this moment.
Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
23 And not only so, but ourselves also, who have the first-fruits of the Spirit, even we ourselves groan in ourselves, expecting the adoption, the redemption of our body.
Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тіла нашого.
24 For by hope we have been saved: now hope seen is not hope; for that which any man seeth how doth he yet hope for?
Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?
25 But if we hope for what we see not, we with patience expect it.
Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
26 In like manner also the Spirit affords assistance to our infirmities: for even this, what we should pray for as we ought, we know not: but the same Spirit more abundantly maketh intercession for us with groanings unutterable.
Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
27 Now he that trieth the hearts knoweth what is the mind of the Spirit, for he maketh intercession for the saints according to God’s will.
Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
28 But we know that to those who love God all things work together for good, even to those who are called according to his purpose.
Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові покликані;
29 For whom he foreknew, he predestinated also to a conformity with the image of his Son, that he might be the first-begotten among many brethren.
бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
30 But whom he predestinated, those also he called: and whom he called, those also he justified: but whom he justified, those also he glorified.
А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.
31 What then shall we say to these things? If God be for us, who shall be against us?
Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
32 He who even spared not his own Son, but freely delivered him up for us all, how shall he not also, together with him, freely give us all things?
Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
33 Who shall put in an accusation against the elect of God? God? He is their justifier.
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
34 Who is he that condemneth? Christ? He died, yea, rather, also is risen again, who is even at the right hand of God, who also maketh intercession for us.
Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
35 Who shall separate us from the love of Christ? shall distress of circumstances, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or the sword?
Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
36 As it is written, “That for thy sake we have been put to death the whole day long; we have been reckoned indeed as sheep for slaughter.”
Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.
37 But in all these things we are more than conquerors through him that loved us.
Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
38 For I am assured that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor powers, nor things present, nor those to come,
Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,
39 nor exaltation, nor deepest depression, nor any other creature, shall be able to separate us from the love of God, which is in Christ Jesus our Lord.
нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.
