< Romans 10 >

1 BRETHREN, the kind wish of my heart indeed, and the prayer which I offer to God for Israel, is for their salvation.
Брати, бажання мого серця й молитва до Бога за [ізраїльтян] – про їхнє спасіння.
2 For I am a witness for them, that they have a zeal for God, but not according to knowledge.
Бо я свідчу їм, що вони ревно ставляться до Бога, але без належного пізнання.
3 For being ignorant of the righteousness which is of God, and seeking to establish a righteousness of their own, they have not submitted to the righteousness of God.
Оскільки, не знаючи Божої праведності й намагаючись встановити власну, вони не підкорилися Божій праведності.
4 For Christ is the end of the law for righteousness to every one that believeth.
Бо Христос є метою Закону для виправдання кожного, хто вірить.
5 For Moses describeth the righteousness which is by the law, “That the man who doeth these things shall live by them.”
Мойсей пише про праведність від Закону: «Людина, яка виконуватиме його настанови, буде жити ними».
6 But the righteousness that is by faith speaketh thus, “Say not in thy heart, Who shall ascend into heaven? (that is, to bring Christ down: )
Але про праведність від віри говорить: «Не кажи у своєму серці: „Хто зійде на небо?“(щоб привести Христа додолу)
7 or, Who shall descend into the abyss?” (that is, to bring Christ up again from the dead.) (Abyssos g12)
або „Хто зійде в безодню?“(щоб Христа воскресити з мертвих)». (Abyssos g12)
8 But what saith it? “The word is nigh thee, in thy mouth, and in thy heart:” that is, the word of faith which we preach;
Але що каже [Писання]? «Слово біля тебе, у твоїх устах і у твоєму серці». Це слова віри, яку ми проповідуємо.
9 That if thou shalt confess with thy mouth the Lord Jesus, and shalt believe in thy heart that God raised him from the dead, thou shalt be saved.
Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний.
10 For with the heart faith is exercised unto righteousness; and with the mouth is confession made unto salvation.
Бо серцем віримо для виправдання, а устами проголошуємо для спасіння.
11 For the scripture saith, “Every one who believeth in him shall not be confounded.”
Як говорить Святе Письмо: «Кожен, хто вірить у Нього, не буде осоромлений».
12 For there is no difference between either Jew or Greek: for the same Lord of all is rich to all that call upon him.
Адже немає різниці між юдеєм та язичником: Той Самий Господь над усіма, щедро благословляє всіх, хто кличе Його,
13 “For every one shall be saved, whosoever calleth on the name of the Lord.”
бо «кожний, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний».
14 How then shall they call upon him in whom they have not believed? and how shall they believe on him of whom they have not heard? but how shall they hear without a preacher?
Але як зможуть покликати Того, у Кого не повірили? І як зможуть повірити в Того, про Кого не чули? І як зможуть почути без проповідника?
15 and how shall they preach unless they are sent? as it is written, “How beautiful are the feet of those who preach the gospel of peace, of those who preach the glad tidings of good things!”
І як будуть проповідувати, якщо їх не буде послано? Як написано: «Які гарні ноги тих, хто приносить Добру Звістку!»
16 But they have not all obeyed the gospel. For Isaiah saith, “Lord, who hath believed our report?”
Однак не всі сприйняли Добру Звістку. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив почутому від нас?»
17 Faith then cometh by report, but the report by the word of God.
Тож віра приходить від слухання, а слухання – через Слово Христа.
18 But I say, Have they not heard? Yea verily, “the sound of their voice is gone forth into all the earth, and their words unto the ends of the world.”
Але я запитую: невже вони не чули? Навпаки! «По всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова».
19 But I say, Did not Israel know? Moses first saith, “I will excite your jealousy by what is no nation, and by an ignorant people will I provoke you to wrath.”
Ще раз запитую: хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: «Я спонукаю вас до ревнощів через тих, хто не є народом; через народ, який не має розуміння, роздратую вас».
20 But Isaiah is very bold, and saith, “I have been found by those who sought me not; I have become manifest to those who inquired not after me.”
А Ісая сміливо каже: «Мене знайшли ті, хто не шукав; Я відкрив Себе тим, хто не питав про Мене».
21 But unto Israel he saith, “All the day long have I stretched out my hands unto a people disobedient and contradicting.”
А про Ізраїль він каже: «Цілий день Я простягав Свої руки до непокірного й впертого народу».

< Romans 10 >