Matthew 27
1 NOW when the morning came, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus how they might put him to death.
Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
2 And having bound him, they led him away, and delivered him to Pontius Pilate the governor.
і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3 Then Judas who betrayed him, seeing that he was condemned, repenting, carried back the thirty silver pieces to the chief priests and the elders,
Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
4 saying, I have sinned, in betraying innocent blood. But they said, What is that to us? see thou to that.
кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
5 And throwing down the silver pieces in the temple, he departed; and going out, hanged himself.
І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6 Then the chief priests taking up the silver pieces, said, It is not lawful to put them to the treasure destined for sacred uses, because it is the price of blood.
Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
7 So taking counsel, they bought with them a potter’s field, as a burial-place for strangers.
Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8 Therefore is that field called, The field of blood unto this day.
Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9 Then was fulfilled what was spoken by Jeremiah the prophet, saying, And they took the thirty silver pieces, the price of him who had been estimated at that rate, whom they of the children of Israel did value:
Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10 and gave them for the potter’s field, as the Lord had ordered me.
і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11 Then was Jesus placed before the governor, and the governor interrogated him, saying, Art thou the King of the Jews? Then Jesus replied to him, Thou sayest true.
Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12 And when he was accused of the chief priests and elders, he made no reply.
А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
13 Then saith Pilate to him, Hearest thou not how many things they testify against thee?
Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14 And he made him no reply, no not to a single word: so that the governor marvelled exceedingly.
І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15 Now at the feast, the governor had been accustomed to release one prisoner to the people, whomsoever they chose.
На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
16 And they had at that time a notorious prisoner, called Barabbas.
Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
17 Being therefore gathered around him, Pilate said to them, Whom will ye that I release unto you? Barabbas, or Jesus called Messiah?
Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18 For he knew that out of envy they had delivered him up.
Знав бо, що через зависть видали Його.
19 Then, as he was sitting on the tribunal, his wife sent a message to him, saying, Have thou nothing to do with that righteous person; for I have suffered much to-day in a dream on his account.
Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
20 But the chief priests and elders persuaded the populace that they should ask for Barabbas, and destroy Jesus.
Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21 The governor repeating the question, said to them, Which of the two will ye that I release unto you? They said Barabbas.
Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22 Pilate saith unto them, What then shall I do with Jesus, who is called the Messiah? They all say to him, Let him be crucified.
Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
23 The governor replied, But what evil hath he done? They cried out with greater vehemence, saying, Let him be crucified.
Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
24 When Pilate saw that it was of no use to contend, but that rather a tumult was rising, he took water, and washed his hands before the people, saying, I am innocent of the blood of this righteous man: ye must answer for it.
Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25 Then all the people answering said, His blood be on us, and on our children.
І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
26 Then he released unto them Barabbas: but having scourged Jesus, he delivered him up to be crucified.
Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27 Thereupon the soldiers of the governor taking Jesus away to the Praetorium, gathered around him the whole band:
Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28 and stripping him, put about him a scarlet cloak.
І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29 And platting a crown of thorns, they placed it on his head, and a cane in his right hand: and bowing the knee before him, mocked him, saying, Hail, king of the Jews!
і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30 And spitting upon him, they took the cane, and struck him upon his head.
І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31 And when they had insulted him, they took off from him the cloak, and put his own garments on him, and led him away to crucify him.
І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
32 And as they were going out, they found a man of Cyrene, Simon by name; him they compelled to carry his cross.
Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33 And when they were come to a place called Golgotha (which is called the place of a skull),
І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34 they gave him vinegar to drink mingled with gall: and having tasted it, he refused to drink.
дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
35 Then having crucified him, they parted his garments, casting the lot: that it might be fulfilled, what was spoken by the prophet, They parted my garments among them, and for my vesture they threw the lot.
Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36 And sitting down, they guarded him there.
І, посідавши, стерегли Його там;
37 And they placed over his head his accusation in writing, THIS IS JESUS THE KING OF THE JEWS.
і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38 Then were crucified with him two robbers, one on his right hand, and the other on his left.
Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39 And they who were passing by reviled him, shaking their heads,
Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40 and saying, Thou that canst pull down the temple, and build it in three days, save thyself. If thou be the Son of God, descend from the cross.
і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41 And with similar language also did the chief priests, insulting him, with the scribes and elders, and Pharisees,
Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42 say, He saved others, himself he is unable to save. If he be the King of Israel, let him come down now from the cross, and we will believe him.
Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43 He trusted in God; let him now deliver him, if he will have him: for he said, I am the Son of God.
Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
44 And in the same manner also, did the robbers who were crucified with him, revile him.
Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45 Now from the fifth hour darkness fell upon all the land, unto the ninth hour.
Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46 But about the ninth hour Jesus cried out with an exceeding loud cry, saying, Eli! Eli! lama, sabacthani? that is, My God! my God! why hast thou forsaken me?
Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
47 Then some of those who stood there, hearing him, said, This man is calling out for Elias.
Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48 And immediately one of them, running, and taking a sponge, and filling it with vinegar, and fastening it to a pole, put it to him to drink.
І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49 The others said, Let him alone, let us see whether Elias will come to save him.
Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50 Then Jesus crying again with a loud voice gave up the ghost.
Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51 And, lo! the vail of the temple was rent in two, from the upper part to the bottom; and the earth was shaken; and the rocks were rent;
І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52 and the sepulchres were opened; and many bodies of saints, who slept, arose;
і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
53 and coming out of the sepulchres after his resurrection, entered into the holy city, and appeared unto many.
і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54 Then the centurion, and they who were with him, guarding Jesus, when they saw the earthquake, and the things which were done, were exceedingly terrified, saying, Assuredly this was the Son of God.
Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
55 Now there were many women on the spot, looking on at a distance, who had followed Jesus from Galilee, ministering unto him:
Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56 among whom was Mary Magdalen, and Mary the mother of James and Joses, and the mother of Zebedee’s children.
Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57 But when the evening was come, there came a rich man of Arimathea, whose name was Joseph, who himself also was a disciple of Jesus:
Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58 he going in to Pilate, begged for the body of Jesus. Then Pilate ordered the body to be given him.
Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
59 And Joseph receiving the body, wrapped it in clean linen;
І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60 and laid it in his own new sepulchre, which he had hewn out in a rock: and rolling a vast stone against the door of the sepulchre, departed.
положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
61 And Mary Magdalen, and the other Mary, were there sitting opposite the sepulchre.
Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62 Now on the morrow, which is the day after the preparation, the chief priests and Pharisees came in a body to Pilate,
Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63 saying, Sir, we have reflected, that this deceiver, when yet alive, said, After three days I will rise again.
кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64 Command therefore that the sepulchre be made perfectly secure until the third day, lest his disciples coming by night, steal him, and say to the people, He is risen from the dead, so the last delusion would be worse than the first.
Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65 Then said Pilate unto them, Ye have a guard, go and make it as secure as ye think fit.
Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66 So they went and made the sepulchre secure, putting a seal upon the stone, after placing the guard.
Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
