Matthew 21
1 AND when they drew nigh to Jerusalem, and were come to Bethphage to the mount of Olives, then Jesus sent two disciples,
А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
2 saying to them, Go into the village, which is opposite you, and immediately you will find an ass tied, and a foal with her; loose and bring them to me.
глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведіть менї.
3 And if any man say aught to you, ye shall tell them, That the Lord hath need of them, and immediately he will send them.
І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
4 Now this was entirely done, that what was spoken by the prophet might be fulfilled, saying,
Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
5 “Tell the daughter of Sion, Lo! thy King cometh to thee, meek, and sitting on an ass, even on a foal the ass’s colt.”
Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
6 Then the disciples going, and doing as Jesus had commanded them,
Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
7 brought the ass and her foal, and they spread over them their garments, and seated him upon them.
і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
8 And a vast multitude spread their garments on the road, and others cut down branches from the trees, and strewed them on the road:
Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
9 and the multitudes who went before, and who followed after, cried, saying, Hosanna, to the son of David; blessed is he who cometh in the name of the Lord: Hosanna in the highest.
Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна синуyyy Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
10 And when he was entered into Jerusalem, the whole city was in commotion, saying, Who is this?
А як увійшов Він у Єрусалим здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
11 Then the multitudes said, This is Jesus, the prophet, who is from Nazareth of Galilee.
Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
12 And Jesus entered into the temple of God, and cast out all those who sold and bought in the temple, and overturned the tables of the money-changers, and the seats of those who sold doves
І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
13 and said unto them, It is written, “My house shall be called a house of prayer,” but ye have made it a den of robbers.
і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
14 Then the blind and the lame came unto him, into the temple, and he cured them.
І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15 But when the chief priests and scribes saw the marvellous acts which he did, and the children crying out in the temple, and saying, Hosanna to the son of David; they were filled with indignation;
Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16 and said to him, Hearest thou what these say? Jesus replied to them, Yes; but have ye never read, “That out of the mouths of infants and sucklings thou hast perfected praise?”
і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17 And turning his back upon them, he went out of the city to Bethany, and lodged there.
І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18 Now in the morning, when returning into the city, he was hungry:
Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19 and seeing a fig-tree at the road side, he went up to it, and found nothing on it but leaves only: and saith unto it, Let no fruit spring from thee henceforth for ever: and immediately the fig-tree withered entirely away. (aiōn g165)
І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нічого не знайшов на ній, тільки саме листе, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця. (aiōn g165)
20 And when his disciples saw it, they marvelled, saying, How suddenly is the fig-tree withered away!
І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
21 But Jesus addressing them, said, Verily I tell you, if ye have faith, and entertain no doubt, not only shall ye do what is done to the fig-tree, but if ye should even say to this mountain, Be lifted up, and be cast into the sea, it be done.
Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнилпсь, ви б не тільки се смоківниці зробили, а коли б і сій горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
22 And all things whatsoever ye shall ask in prayer, believing, ye shall receive.
і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
23 And when he was come into the temple, the chief priests and the elders of the people came to him, as he was teaching, demanding, By what authority doest thou these things? And who gave thee this authority?
А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю вдасть?
24 Then Jesus answering, said to them, I also will ask you one question, which if ye answer me, then will I tell you by what authority I do these things.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
25 The baptism of John whence was it? from heaven, or from men? Hereupon they reasoned among themselves, saying, If we reply, From heaven, he will say to us, Why then did ye not believe him?
Хрещеннє Иоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
26 But if we say, From men, we are afraid of the populace, for they all hold John as a prophet.
коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
27 So they answered Jesus, and said, We cannot tell. Then said he also to them, Neither tell I you by what authority I do these things.
І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28 But what think ye? A man had two sons; and coming to the first he said, Son, go work to-day in my vineyard.
Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогодні роби в винограднику моїм.
29 But he answering said, I will not: yet repenting afterwards, he went.
Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30 And coming to the other, he spake after the same manner, and he replying, said, I go, sir; yet went not.
І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31 Which of the two did the will of his father? They say to him, The first. Jesus saith to them, Verily I say unto you, That tax-gatherers and harlots shall go before you into the kingdom of God.
Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,
32 For John came unto you in the way of righteousness, and ye believed him not: but the tax-gatherers and harlots believed on him. But ye, when ye saw it, repented not afterwards, that ye should believe on him.
Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33 Hear another parable: There was a certain man, the master of a family, who planted a vineyard, and set a hedge about it, and digged in it a wine-press, and built a tower, and hired it out to husbandmen, and went into a distant country.
Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.
34 But when the season for fruits drew near, he sent his servants to the husbandmen to receive his fruits.
Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35 And the husbandmen took his servants, one they beat, and another they killed, and a third they stoned.
І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36 Again he sent other servants more than the first, and they treated them in the same manner.
Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37 Then at last he sent unto them his son, saying, They will reverence my son.
На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38 But the husbandmen, when they saw the son, said among themselves, This is the heir, come let us kill him, and let us seize on the inheritance.
Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39 And they took him, and cast him out of the vineyard, and slew him.
І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40 When therefore the master of the vineyard cometh, what will he do with these husbandmen?
Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41 They say unto him, He will dreadfully destroy those wicked wretches, and will let out his vineyard to other husbandmen, who will render him the fruits in their seasons.
Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42 Jesus saith unto them, Have ye not read in the Scriptures, “The stone, which the builders rejected; the same is become the head of the corner; this is done by the Lord, and it is wonderful in our eyes.”
Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43 Therefore I tell you, That the kingdom of God shall be taken away from you, and given to a nation, producing the fruits thereof.
Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44 And whosoever shall fall on this stone, shall be broken in pieces, but on whomsoever it shall fall, it shall grind him to powder.
І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж вїн упаде, роздавить того.
45 And when the chief priests and Pharisees heard his parables, they knew that he was speaking concerning them.
І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
46 And they sought to apprehend him; but were afraid of the people, for they held him as a prophet.
І, шукаючи вхопити Його, спасували ся народу; бо мав Його за пророка.
