Matthew 20
1 FOR the kingdom of heaven is like a man, the master of a family, who went out at break of day, to hire labourers into his vineyard.
Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2 And when he had agreed with the labourers at a denarius a day, he sent them into the vineyard.
І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3 And going out about the third hour, he saw others standing in the market place unemployed.
І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла,
4 And he said to them, Go ye also into the vineyard, and whatever is equitable, I will give it you. So they went.
і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли.
5 Again going out, about the sixth and ninth hour, he did after the same manner.
Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6 But about the eleventh hour, going out, he found others standing unemployed, and saith unto them, Why stand ye here all the day idle?
Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7 They say unto him, Because no man hath hired us. He saith to them, Go ye also into the vineyard; and whatever is equitable, ye shall receive.
Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8 Now when the evening came, the master of the vineyard said to his overseer, Call the labourers, and give them their wages, beginning from the last to the first.
Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9 And when they came, who began about the eleventh hour, they received each a denarius.
І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10 But when the first came, they expected that they should receive more; and they also received every man a denarius.
Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11 But when they received it, they murmured against the master of the family:
І взявши вони, нарекали на господаря,
12 saying, These last have wrought only a single hour, and thou hast put them on an equality with us, who have borne the burden and heat of the day.
говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13 But he answering, said to one of them, Friend, I do thee no injustice; did I not agree with thee for a denarius?
Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14 Take then thine own, and begone: I chuse to give to this last even as to thee.
Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15 Is it not lawful for me to do what I will with my own? Is thine eye evil, because I am good?
Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16 Thus shall the last be first, and the first last; for many are called, but the elect are few.
Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17 And Jesus going up to Jerusalem, took his twelve disciples aside on the road, and said to them;
І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18 Lo! we are going up to Jerusalem, and the Son of man will be betrayed to the chief priests and scribes, and they shall condemn him to death,
Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19 and shall deliver him to the Gentiles, to insult, and to scourge, and to crucify: and the third day he shall rise again.
і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20 Then came to him the mother of Zebedee’s children, with her sons, paying him obeisance, and petitioning a favour of him.
Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21 Then he said to her, What is thy wish? She saith unto him, Tell me that these my two sons shall sit, the one at thy right hand, and the other at thy left, in thy kingdom.
Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22 Then Jesus answering said, Ye know not what ye ask. Can ye drink of the cup that I am going to drink, and be baptised with the baptism with which I am baptised? They say unto him, We are able.
Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23 And he saith unto them, Ye shall indeed drink of my cup, and with the baptism with which I am baptised, shall ye be baptised; but to sit on my right hand, and on my left, it is not in my power to bestow, but on those, for whom it was prepared by my Father.
І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24 And the twelve, on hearing this, were filled with indignation against the two brethren.
І почувши десять, ремствували із двох братів.
25 But Jesus, calling them to him, said, Ye know that the princes of the Gentiles lord it over them, and their great men exercise authority among them.
Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26 But thus shall it not be with you. But whosoever will be a great man among you, let him be your servant;
Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27 and whosoever will be first, let him be your slave.
і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28 Even as the Son of man came not to be waited upon, but to serve, and to give his life a ransom for many.
як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29 And as they were going out of Jericho, a great multitude followed him.
І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу
30 And, behold, two blind men sat by the road side, who hearing that Jesus was passing by, cried out, saying, Have mercy on us, O Lord, son of David!
І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31 And the multitude checked them, that they should be silent; but they cried out the more, Have mercy on us, Lord, son of David.
Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32 And Jesus standing called them, and said, What desire ye, that I should do for you?
І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33 They say unto him, Lord, that our eyes may be opened.
Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34 Then Jesus, moved with compassion, touched their eyes; and immediately their eyes recovered sight, and they followed him.
Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
