Luke 5
1 AND it came to pass, as the multitude were thronging upon him, in order to hear the word of God, that he was standing by the lake of Gennesaret:
Одного разу, коли [Ісус] знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,
2 and he saw two vessels a-ground near the lake: but the fishermen were gone out of them, and washing their nets.
Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.
3 Then he went on board one of the vessels, which was Simon’s, and desired him to put off a little from the land: and sitting down, he taught the multitudes out of the vessel.
[Ісус] увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.
4 And when he ceased speaking, he said to Simon, Go off into deep water, and shoot your nets for a draught.
Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові: ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.
5 And Simon answering, said unto him, Sir, we have been toiling all night, and have taken nothing: but at thy command I will shoot the net.
Симон сказав у відповідь: ―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.
6 And having done so, they inclosed a prodigious multitude of fishes; and their net was broken.
Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.
7 And they made signals to their partners in the other vessels, that they should come to their assistance. And they came, and filled both the vessels, so that they were ready to founder.
Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.
8 Then Simon Peter seeing it, fell down on his knees before Jesus, saying, Go from me; for I am a sinful man, O Lord!
Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив: ―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!
9 For amazement had seized on him, and on all who were with him, at the draught of fishes which they had taken:
Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,
10 as also on James and John the sons of Zebedee, who were partners with Simon. And Jesus said to Simon, Fear not: henceforward thou shalt catch men.
а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона. І промовив Ісус до Симона: ―Не бійся, віднині будеш ловити людей.
11 And when they had brought their vessels on shore, they left all, and followed him.
Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.
12 And it came to pass as he was just at one of the cities, behold, a man full of leprosy! and seeing Jesus, he fell on his face, and besought him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.
Коли [Ісус] перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
13 And he stretching out his hand touched him, saying, I will: be thou cleansed. And instantly the leprosy departed from him.
[Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить проказа залишила його.
14 And he commanded him to tell no man: but go shew thyself to the priest, and offer for thy purification, as Moses enjoined, for a testimony unto them.
[Ісус] наказав йому: ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.
15 Now the discourse concerning him more and more spread through the country: and vast multitudes came together to hear him, and to be cured by him of their disorders.
Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.
16 But he himself was in the desert for retirement and prayer.
Він же відходив у пустелю та молився там.
17 And on a certain day it happened that he was teaching, and there were sitting Pharisees, and doctors of the law, who had come from every town of Galilee, and Judea, and Jerusalem: and the power of the Lord for healing them was exercised.
Одного дня, коли [Ісус] навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,
18 And behold, men carried on a couch a man who was a paralytic; and sought to bring him into the house, and to place him before him.
І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.
19 And not discovering by what means they could introduce him, because of the crowd, they went up to the roof, and through the tiling let him down with his little couch into the midst, before Jesus.
Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.
20 And seeing their faith, he saith to him, Man, thy sins are forgiven thee.
Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»
21 And the scribes and Pharisees began to reason, saying, Who is this that speaketh blasphemies? Who can forgive sins but God alone?
Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»
22 And Jesus knowing their reasoning, in reply said to them, Why do ye reason in your hearts?
Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?
23 for which is the easier? to say, Thy sins are forgiven; or to say, Arise and walk?
Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“чи „Встань і ходи!“?
24 But that ye may know that the Son of man hath authority upon earth to forgive sins, (he saith to the paralytic, ) I say to thee, Arise, and take up thy couch, and go into thy house.
Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»
25 And instantly he rose up before them, took up that on which he had lain, and went away to his house, giving glory to God.
Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.
26 And an extacy of admiration seized upon them all, and they glorified God; and they were filled with awe, saying, We have seen wondrously strange things to-day.
Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»
27 And after these things he went out, and saw a farmer of the taxes, named Levi, sitting at the custom-house: and he said unto him, Follow me.
Після цього [Ісус] вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»
28 And leaving all behind, he rose, and followed him.
Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.
29 And Levi made him a great entertainment at his house and there was a great number of publicans and others, sitting at table with them.
І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.
30 And their scribes and Pharisees murmured against his disciples, saying, Why do ye eat and drink with publicans and sinners?
А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням: ―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками?
31 And Jesus answering said unto them, They who are well, have no need of a physician: but they who have illness.
Ісус же відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
32 I came not to call righteous men, but sinners, to repentance.
Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
33 Then said they unto him, Why do the disciples of John observe frequent fasts, and make prayers; but thine are eating and drinking?
Тоді вони сказали Йому: ―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють!
34 And he said unto them, Can you make the children of the bridechamber fast, as long as the bridegroom is with them?
Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними?
35 But the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, then shall they fast in those days.
Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.
36 Then he spake a parable unto them, No man putteth a patch of new cloth on an old garment; but if otherwise, both the new makes a rent, and the patch from the new is not of a piece with the old.
Він розповів їм притчу: ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової.
37 And no man putteth new wine into old bottles; for if he doth, the new wine will burst the bottles, and it will itself be spilled, and the bottles be destroyed.
Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.
38 But new wine should be put into new bottles; then both are preserved.
Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.
39 And no man drinking old wine, immediately desires new: for he saith, The old is better.
І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»
