Luke 4
1 THEN Jesus full of the Holy Ghost returned from Jordan, and was led by the spirit into the wilderness,
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2 being tempted forty days by the devil; and did eat nothing during those days: and when they were ended, afterwards he was hungry.
і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
3 And the devil said to him, If thou art the Son of God, command this stone that it become a loaf.
І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4 And Jesus answered him, saying, It is written, “Man shall not live by bread alone, but by every word of God.”
І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
5 And the devil taking him up into an exceeding high mountain, displayed before him all the kingdoms of the world in a moment of time:
І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6 and the devil said unto him, I will give thee all this authority, and the glory of these; for to me it is delivered, and to whomsoever I will, I give it.
І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
7 If therefore thou wilt worship before me, all shall be thine.
Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8 And Jesus answering him, said, Get thee behind me, Satan, for it is written, “Thou shalt worship the Lord thy God, and to him alone shalt thou pay divine honour.”
І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9 And he brought him to Jerusalem, and set him on a wing of the temple, and said to him, If thou art the Son of God, cast thy self down from hence:
І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
10 for it is written, “He shall give his angels a charge over thee, to guard thee safely;
писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11 and that in their hands they shall bear thee up, lest at any time thou dash thy foot against a stone.”
і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
12 And Jesus answering said unto him, It is said, “Thou shalt not tempt the Lord thy God.”
І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
13 And when the devil had closed all the temptation, he departed from him for a season.
І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14 And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and a report went out into all the region round about concerning him.
І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
15 And he taught in their synagogues, being universally admired.
І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
16 And he came to Nazareth, where he was brought up; and he went, according to his usual custom, into the synagogue on the sabbath-day, and rose up to read.
І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17 And there was given to him the book of the prophet Isaiah: and unrolling the volume, he found the passage where it is written,
І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18 “The spirit of the Lord is upon me, for the work whereunto he hath anointed me; he hath sent me to preach glad tidings to the poor; to heal the contrite in heart; to proclaim liberty to the captives; and restore sight to the blind; to send forth the bruised free from bonds;
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19 to publish the acceptable year of the Lord.”
проповідувати рік Господень приятний.
20 And rolling up the volume, he gave it to the attendant officer, and sat down. And the eyes of all who were in the synagogue were attentively fixed on him.
І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
21 And he began to say to them, To day this scripture is fulfilled in your ears.
Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
22 And all concurred in their testimony to him, and marvelled at the gracious words which proceeded from his mouth. And they said, Is not this the son of Joseph?
І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23 And he said unto them, Ye will probably say to me this parable, Physician, heal thyself! the works which we have heard to have been performed by thee at Capernaum, do the like here in thy own country.
І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
24 But he said, Verily, I say unto you, that no prophet is acceptable in his own country.
Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25 Now I tell you of a certainty, that there were many widows in the days of Elias, in Israel, when the heaven was shut up three years and six months, so that a grievous famine was upon all the land.
По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
26 And unto none of them was Elias sent, but unto Sarepta, a city of Sidon, to a widow woman.
та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
27 And many lepers were in Israel in the days of the prophet Elisha, and no one of them was cleansed, but Naaman the Syrian.
І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28 And they were all filled with rage in the synagogue, when they heard these observations:
І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29 and rising up, dragged him out of the city, and led him to the brow of the hill, on which their city was built, in order to cast him down headlong:
і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30 but he passing through the midst of them, went away.
Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31 And he came down to Capernaum, a city of Galilee, and was teaching them on the sabbath.
і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32 And they were struck with astonishment at his teaching; for his discourse was with authority.
І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33 And there was in the synagogue a man, who had a spirit of an unclean devil, and he roared out with a great cry,
І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34 saying, Let us alone; what have we to do with thee, Jesus the Nazarean? art thou come to destroy us? I know thee who thou art; the Holy One of God.
кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35 And Jesus rebuked him, saying, Stop thy mouth, and come out of him. And the devil throwing him down into the midst, came out of him, doing him no injury.
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
36 And amazement seized on all present, and they spake one to another, saying, What a word is this? for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out.
І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
37 And the fame of him went forth into all the adjacent region.
І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
38 Then rising up out of the synagogue, he came into the house of Simon: and Simon’s mother-in-law was seized with a violent fever, and they besought him on her behalf.
Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39 And standing over her, he charged the fever to depart; and it left her: and immediately she arose, and waited upon them.
І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40 So when the sun was set, all who had any indisposed with various diseases, brought them to him; and laying his hands severally on each of them, he cured them.
Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41 And devils also went out of many, crying out, and saying, Thou art the Messiah the Son of God. And rebuking them, he suffered them not to speak: for they knew that he was the Messiah.
Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42 And as the day was coming on, he went forth and departed into a desert place: and the multitude sought him out, and came to him, and would have detained him that he should not leave them.
Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43 But he said unto them, I must preach the glad tidings of the kingdom of heaven in other cities also: for on this service am I sent.
Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44 And he continued preaching in the synagogues of Galilee.
і проповідував по школах галилейських.
