John 1
1 IN the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
2 He was in the beginning with God.
Воно в Бога було на поча́тку.
3 All things were made by him; and without him was not one thing made that was made.
Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
4 In him was life; and the life was the light of men.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 And the light shineth in darkness; and the darkness did not comprehend it.
А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
6 A man was sent from God, whose name was John.
Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
7 He came for a witness, that he might bear testimony concerning the Light, that all men through him might believe.
Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 He was not the Light, but sent that he should bear testimony concerning the Light.
Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
9 He was that true Light, which illumines every man by his coming into the world.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
10 He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 He came unto his peculiar people, and his peculiar people did not receive him.
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
12 But as many as did receive him, on them he bestowed authority to become children of God, even on those who believe on his name:
А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
13 who were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 And the Word became incarnate, and tabernacled with us, (and we beheld his glory, the glory as of the only begotten of the Father, ) full of grace and truth.
І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
15 John bore witness concerning him, and cried, saying, This is he of whom I said, He that is coming after me, is before me: because before me he was.
Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
16 And from his plenitude we all have received, even grace corresponding with his grace.
А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
17 For the law was given by Moses, but the grace and the reality came by Jesus Christ.
Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 No man hath seen God at any time; the only begotten Son, who is in the bosom of the Father, he hath thoroughly described him.
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19 And this is the testimony of John, when the Jews sent from Jerusalem priests and Levites, that they should question him, Who art thou?
А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
20 And he confessed, and denied it not; but acknowledged, I am not the Messiah.
І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
21 And they asked him, What then? art thou Elias? and he said, I am not. Art thou that prophet? and he answered, No.
І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
22 Then said they to him, Who art thou? that we may give an answer to those who sent us: What description givest thou of thyself?
Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
23 He said, I am a voice of one crying in the wilderness, Make straight the way for the Lord, as said the prophet Isaiah.
Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
24 And they who were sent, were of the Pharisees.
Посланці ж із фарисеїв були́.
25 And they questioned him, and said to him, Why then dost thou baptise, if thou be not the Messiah, nor Elias, nor that prophet?
І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
26 John answered them, saying, I baptise with water: but in the midst of you hath stood a person, whom ye have not known;
Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 it is he, though coming after me, who was before me, the thong of whole sandal I am not worthy to untie.
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
28 These things were done in Bethabara beyond Jordan, where John was baptising.
Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
29 The next day John seeth Jesus coming to him, and saith, Behold the Lamb of God, who taketh away the sin of the world,
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
30 This is he of whom I spake, After me cometh a man who was before me: for before me he existed.
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31 And I knew him not: though that he might be manifested to Israel, therefore am I come baptising with water.
І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
32 And John bore witness, saying, I saw the Spirit descending as a dove from heaven, and it rested upon him.
І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 And I did not know him: but he that sent me baptising with water, he said to me, Upon whomsoever thou shalt see the Spirit descending as a dove, and resting upon him, that is he who baptiseth with the Holy Ghost.
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
34 And I have seen it, and have borne testimony that this is the Son of God.
І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
35 On the morrow John was again standing with two of his disciples;
Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
36 and looking upon Jesus as he walked by, he saith, Behold the Lamb of God!
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
37 And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
38 Then Jesus turned about, and seeing them following, saith to them, What are ye seeking? They said unto him, Rabbi (which signifies, when translated, Master), where is thy abode?
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
39 He saith unto them, Come and see. They came and saw where he abode, and continued with him that day: and it was about the tenth hour.
Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
40 One of the two, who had heard from John mention of Jesus, and had followed him, was Andrew, Simon Peter’s brother.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
41 He first finds his own brother Simon, and saith to him, We have found the Messiah (which is, being translated, the Christ).
Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
42 And he brought him to Jesus. Then Jesus looking on him, said, Thou art Simon the son of Jonas: thou shalt be called Cephas, which, interpreted in Greek, is Petros, a Rock.
І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
43 The next day Jesus resolved to go into Galilee, and he findeth Philip, and saith to him, Follow me.
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
44 Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
45 Philip findeth Nathaniel, and saith to him, We have found him whom Moses in the law has described, and the prophets, Jesus the son of Joseph, who is of Nazareth.
Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
46 And Nathaniel said to him, Can any thing good come out of Nazareth? Philip saith to him, Come and see.
І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
47 Jesus saw Nathaniel coming to him, and saith of him, Behold an Israelite in reality, in whom there is no guile!
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
48 Nathaniel saith unto him, From whence canst thou know me? Jesus answered and said unto him, Before Philip called thee, when thou wast under the fig-tree, I saw thee.
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
49 Nathaniel answered and said to him, Rabbi, thou art the Son of God; thou art the king of Israel.
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
50 Jesus answered and said unto him, Because I said to thee, I saw thee under the fig-tree, dost thou believe? thou shalt see greater things than these.
Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
51 And he saith to him, Verily, verily, I tell you, From henceforth ye shall see heaven opened, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.
І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
