John 20
1 AND on the first day of the week, Mary Magdalen came very early, whilst yet some darkness remained, to the sepulchre, and seeth the stone taken away from the sepulchre.
Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
2 She therefore runneth, and cometh to Simon Peter, and to the other disciple, whom Jesus loved, and saith to them, They have taken away the Lord out of the sepulchre, and we know not where they have laid him.
Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
3 Then Peter went out, and that other disciple, and came to the sepulchre.
Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
4 And they two ran together: and the other disciple ran before more swiftly than Peter, and came first to the sepulchre.
Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.
5 And stooping forward, he sees the swathing clothes lying there; yet he did not go in.
І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
6 Then cometh Simon Peter following him, and went into the sepulchre, and saw the swathing clothes lying,
Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,
7 and the napkin, which had been round his head, not laid with the linen swathes, but apart folded up in another place.
а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
8 Then went in also the other disciple, who had come the first to the sepulchre, and saw, and believed.
Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.
9 Though not even yet had they known the scripture, that he should rise from the dead.
Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
10 Then the disciples went back again to their companions.
Пійшли ж тодї ученики знов до себе.
11 But Mary stood at the sepulchre, without, weeping: as therefore she wept, she bent forward towards the sepulchre.
Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
12 And saw two angels in white, sitting, the one at the head, and the other at the feet, where the body of Jesus had lain.
і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
13 And they say unto her, Woman, why weepest thou? She saith to them, Because they have taken away my Lord, and I know not where they have laid him.
І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
14 And as she thus spoke, she turned about, and beheld Jesus standing by, and knew not that it was Jesus.
І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
15 Then Jesus said to her, Woman, why art thou weeping? whom art thou seeking? She, supposing that it was the gardener, said to him, Sir, if thou hast carried him hence, tell me where thou hast laid him, and I will take him away.
Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи мені, де Його положив, і я Його візьму.
16 Jesus saith to her, Mary! Starting round, she said to him, Rabboni! that is, Master!
Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
17 Jesus saith to her, Touch me not; for I have not yet ascended to my Father: but go to my brethren, and tell them, I am ascending to my Father, and your Father; to my God, and your God.
Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
18 Mary Magdalen cometh declaring to the disciples, that she had seen the Lord, and that he had spoken these things to her.
Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
19 When the evening therefore was come, on the same first day of the week, and the doors being fastened where the disciples were assembled for fear of the Jews, Jesus came and stood in the midst, and said unto them, Peace be to you.
Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
20 And thus speaking, he shewed them his hands and his side. Then were the disciples glad when they saw the Lord.
І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тоді ученики, побачивши Господа.
21 Jesus therefore spake to them again, Peace be unto you: as the Father hath sent me, even so send I you.
Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
22 And so speaking, he breathed on them, and said, Receive the Holy Ghost:
І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
23 whose soever sins ye forgive, they are forgiven them; and whose sins soever ye retain, they are retained.
Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержить ся.
24 Now Thomas, one of the twelve, who is called Didymus, the twin, was not with them when Jesus came.
Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
25 Then the other disciples said to him, We have seen the Lord. But he said to them, Except I should see in his hands the print of the nails, and put my finger into the print of the nails, and thrust my hand into his side, I shall never believe it.
Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
26 And eight days after, his disciples were again within, and Thomas with them: Jesus cometh, though the doors were fastened, and stood in the midst, and said, Peace be unto you.
А по восьми днях знов були в середині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.
27 Afterwards he spake to Thomas, Bring hither thy finger, and behold my hands; and take thy hand, and thrust into my side: and be not incredulous, but a believer.
Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, івложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
28 And Thomas answered and said unto him, My Lord and my God!
І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.
29 Jesus saith to him, Because thou hast seen me, Thomas, hast thou believed: blessed are they who though they have not seen me, yet have believed.
Рече йому Ісус: Що видів єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.
30 Now many other miracles did Jesus therefore also in the presence of his disciples, which are not written in this book:
Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.
31 but these are written, that ye might believe that Jesus is the Messiah, the Son of God; and that believing ye might have life through his name.
Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.
