John 19
1 THEN Pilate therefore took Jesus, and scourged him.
Тоді Пилат [наказав] узяти Ісуса й бичувати.
2 And the soldiers having platted a crown of thorns, put it on his head, and they clothed him in a purple robe,
Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю,
3 and said, Hail, King of the Jews! and they gave him slaps on the face with their hands.
підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.
4 Then again went Pilate out, and said to them, Behold, I bring him out to you, that ye may know that I find in him no fault at all.
Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям: ―Ось я виводжу Його до вас на двір, щоб ви знали: я не знаходжу жодної підстави для Його звинувачення.
5 Then came Jesus out, bearing the thorny crown, and the purple robe. And he said to them, Behold the man!
Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, [Пилат] сказав їм: ―Ось Чоловік!
6 When the chief priests therefore and the officers saw him, they cried vociferously, saying, Crucify him! crucify him! Pilate saith to them, Take him yourselves, and crucify him: for I have not found in him a fault.
Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали: ―Розіпни! Розіпни [Його]! Пилат сказав їм: ―Візьміть Його ви та розіпніть, бо я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
7 The Jews replied to him, We have a law, and according to our law he ought to die, because he hath made himself the Son of God.
Юдеї відповіли: ―У нас є Закон, і згідно з цим Законом Він повинен померти, бо Він видає Себе за Сина Божого.
8 When Pilate then heard this saying, he was the more afraid:
Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
9 and entered into the praetorium again, and saith to Jesus, From whence art thou? But Jesus gave him no answer.
Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові: ―Звідки Ти? Але Ісус нічого йому не відповідав.
10 Then saith Pilate to him, Dost thou not speak to me? dost thou not know that I have power to crucify thee, and that I have power to release thee?
Пилат сказав Йому: ―Не говориш зі мною? Ти не розумієш, що я маю владу звільнити Тебе й маю владу розіп’яти Тебе?
11 Jesus answered, Thou wouldest have had no authority over me, unless it had been given thee from above: for this reason, he that hath delivered me up to thee hath the greater crime.
Ісус відповів: ―Ти б не мав влади наді Мною, якби вона не була дана тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, має більший гріх.
12 Upon this Pilate sought to release him: but the Jews clamoured, saying, If thou release this fellow, thou art no friend of Caesar’s: every one who professes himself a king, speaks in opposition to Caesar.
Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати: ―Якщо ти Його відпустиш, ти не друг Кесаря. Кожен, хто робить себе царем, виступає проти Кесаря.
13 When Pilate therefore heard this speech, he brought Jesus out, and sat down on the judgment seat, in a place called the Stone Pavement, but in the Hebrew, Gabbatha.
Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Кам’яний поміст, а єврейською – Гаввата.
14 And it was the preparation of the passover, and about the sixth hour: and he saith to the Jews, Behold your King!
Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години. [Пилат] сказав юдеям: ―Ось ваш Цар!
15 But they cried vociferously, Away with him, away! crucify him! Pilate saith unto them, Shall I crucify your King? The chief priests answered, We have no king but Caesar.
Вони закричали: ―Візьми, Візьми Його геть! Розіпни Його! Пилат запитав: ―Розіп’яти вашого Царя? Первосвященники відповіли: ―У нас немає царя, окрім Кесаря.
16 Then delivered he him therefore unto them, that he should be crucified. And they took Jesus and led him away.
Тоді Пилат віддав Його їм на розп’яття. Тож вони взяли Ісуса й повели.
17 And carrying his cross he went forth to a place called the Place of a Skull, which in the Hebrew is termed Golgotha:
Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається «місце Черепа» (єврейською – Голгофа).
18 where they crucified him, and two others with him, on this side and on that, and in the midst Jesus.
Там Його розіп’яли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.
19 And Pilate also wrote a title, and put it on the cross. And this was the writing: JESUS THE NAZAREAN, THE KING OF THE JEWS,
Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано: ісус назарянин, цар юдеїв.
20 This title then many of the Jews read: for the spot where Jesus was crucified was nigh unto the city: and it was written in Hebrew, in Greek, and in Latin.
Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіп’ятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою.
21 The chief priests of the Jews then said to Pilate, Write not, The King of the Jews; but that he said, I am King of the Jews.
Юдейські первосвященники сказали Пилатові: ―Не пиши: «Цар юдеїв», але: «Він казав: „Я Цар юдеїв!“»
22 Pilate answered, What I have written, I have written.
Пилат відповів: ―Що написав, те й написав!
23 Then the soldiers, when they had crucified Jesus, took his garments, and made four parts, for each soldier a part; and his vest: now the vest was without a seam, woven from the upper parts throughout the whole.
Коли солдати розіп’яли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.
24 They said therefore one to another, Let us not rend it, but cast lots for it, whose it shall be: that the scripture might be fulfilled, which saith, “They parted my garments among them, and for my vest they cast lots.” So the soldiers therefore did these things.
Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться». Це сталося, щоб збулося сказане в Писанні: «Вони розділили між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб». Тож воїни так і зробили.
25 Now beside the cross of Jesus stood his mother, and his mother’s sister, Mary the wife of Cleopas, and Mary Magdalene.
Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина.
26 When Jesus then beheld his mother, and the disciple whom he loved, standing by, he saith to his mother, Woman, behold thy son!
Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!»
27 Then saith he to the disciple, Behold thy mother! And from that hour the disciple took her unto his own home.
Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.
28 After this, Jesus, conscious that all things were now finished, that the scripture might be fulfilled, saith, I thirst.
Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: «Я спраглий!»
29 Now there was placed a vessel full of vinegar: they then filling a spunge with the vinegar, and putting it on a stick of hyssop, carried it to his mouth.
Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса.
30 When therefore Jesus had received the vinegar, he said, It is finished: and inclining his head, he surrendered up his spirit.
Спробувавши оцту, Ісус сказав: «Звершилося!» І, схиливши голову, віддав духа.
31 The Jews therefore, as it was the preparation, that the bodies might not remain on the cross on the sabbath, (for that sabbath-day was a great day, ) besought Pilate that their legs might be broken, and that they might be taken away.
Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіп’ятим та зняти їх.
32 Then came the soldiers, and brake the legs of the first, and of the other who was crucified with him.
Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіп’ятому з Ним.
33 But when they came to Jesus, as they saw that he was already dead, they brake not his legs:
Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг.
34 but one of the soldiers with his lance pierced his side, and immediately there gushed out blood and water.
Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода.
35 And he that saw it bore witness, and we know that his testimony is true: and he himself is conscious that he speaketh what is true, that ye might believe.
Той, хто бачив [це], свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
36 Now these things were done, that the scripture might be fulfilled, “A bone of him shall not be broken.”
Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».
37 And again another scripture saith, “They shall look on him whom they have pierced.”
І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».
38 And after these things Joseph of Arimathea, (being a disciple of Jesus, but secretly for fear of the Jews, ) besought Pilate that he might take away the body of Jesus and Pilate permitted him. Then he came and took away the body of Jesus.
Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса.
39 And Nicodemus, who had come to Jesus by night formerly, came also, bringing a mixture of myrrh and aloes, about a hundred weight.
Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.
40 Then they took the body, and bound it with swathes together with the aromatics, as the custom is with the Jews to bury.
Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання.
41 And there was near the spot were he was crucified a garden and in the garden a new tomb, wherein no person had ever yet been laid.
На тому місці, де був розіп’ятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано.
42 Because of the preparation of the Jews therefore, they laid Jesus there; for the sepulchre was just by.
Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.
