Galatians 1
1 PAUL the apostle (not sent from men, nor by man, but by Jesus Christ, and our Father who raised him from the dead),
Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),
2 and all the brethren with me, to the churches of Galatia:
і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким:
3 grace unto you, and peace from God the Father and our Lord Jesus Christ;
Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа вашого Ісуса Христа,
4 who gave himself for our sins, that he might pluck us out of this present wicked world, according to the will of God and our Father: (aiōn g165)
що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, (aiōn g165)
котрому слава на віки вічні. Амінь. (aiōn g165)
6 I marvel that ye are so quickly departed from him that called you, by the grace of Christ into another gospel
Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.
7 which is not another; but there are certain persons who trouble you, and desire to pervert the gospel of Christ.
Воно то не друге, та в такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.
8 But though even we, or an angel from heaven, preach unto you another gospel, different from that which we have preached to you, let him be an anathema.
Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.
9 As we have before spoken, and I now repeat it again, If any man preach a gospel different from that ye have received, let him be anathema.
Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.
10 For do I now use persuasions from men, or from God? or do I seek to please men? for if I yet pleased men, I should not be the servant of Christ.
Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11 But I give you to understand, brethren, that the gospel which was preached by me is not a merely human ministry.
Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12 For I neither received it from man, nor was taught, but by immediate revelation from Jesus Christ.
Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.
13 For ye have heard of my former manner of life, when I professed Judaism, that in the most outrageous manner I persecuted the church of God, and wasted it:
Чували бо про життє мов колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14 and signalized myself in Judaism above many of those of my own age among my countrymen, being more exceedingly a zealot for the traditions of my fathers.
і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15 But when it pleased God, who selected me from my mother’s womb, and called me by his grace,
Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
16 to reveal his Son in me, that I might preach the glad tidings of him to the nations, immediately I conferred not with flesh and blood,
відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,
17 nor went up to Jerusalem to those who were apostles before me; but I went away into Arabia, and returned again unto Damascus.
анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.
18 Afterwards at the expiration of three years I went up unto Jerusalem to pay a visit to Peter, and I abode with him fifteen days.
Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.
19 But I saw no other of the apostles except James, the Lord’s brother.
Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього.
20 Now respecting the things which I write unto you, behold, in the presence of God, I lie not.
Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
21 Afterwards I went into the regions of Syria and Cilicia;
Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,
22 and I was personally unknown to the churches of Judea, which are in Christ:
був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї,
23 only they had heard, that he who persecuted us in time past, now preaches the faith which he once laid waste.
а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствуе віру, що колись руйнував,
24 And they glorified God on my behalf.
і прославляли у мені Бога.
