2 Peter 1
1 SIMON Peter, the servant and apostle of Jesus Christ, to those who have obtained with us the same precious faith by the righteousness of our God and Saviour Jesus Christ:
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа. Тим, хто завдяки праведності нашого Бога й Спасителя Ісуса Христа отримав таку ж дорогоцінну віру, як і ми.
2 grace unto you and peace be multiplied through the knowledge of God, even Jesus our Lord,
Нехай благодать і мир вам примножаться в пізнанні Бога та Ісуса, нашого Господа.
3 as his divine power hath freely given us all things tending to life and godliness, through the acknowledgment of him who hath called us to glory and fortitude:
Його божественна сила дала нам усе для життя й побожності через пізнання Того, Хто покликав нас Своєю славою й доброчесністю.
4 whereby superlatively great and precious promises are freely given to us: that by these ye might become partakers of a divine nature, having fled far away from the corruption that is in the world through inordinate concupiscence.―
Завдяки їм нам даровані великі та дорогоцінні обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши розтління, яке існує у світі через лихі бажання.
5 And for this very purpose employing the greatest diligence, lead up in the train of your faith courage; and with courage intelligence;
Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до вашої віри доброчесність, до доброчесності – знання,
6 and with intelligence moderation; and with moderation patience; and with patience piety;
до знання – стриманість, до стриманості – терпеливість, до терпеливості – побожність,
7 and with piety fraternal affection; and with fraternal affection love.
до побожності – братолюбство, а до братолюбства – любов.
8 For if these things are in your possession, and abounding, they will render you neither inactive nor unfruitful in the knowledge of our Lord Jesus Christ.
Бо якщо ви все це маєте й воно примножується [серед вас], то не будете бездіяльними чи безплідними у пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.
9 But he that hath no possession of these things, is blind, dim-sighted, sinking into oblivion of his purification from the sins of his former days.
А в кого цього немає, той короткозорий, [навіть] сліпий, і забув про очищення від своїх минулих гріхів.
10 Wherefore the rather, brethren, give diligence to make sure your calling and election: for by doing these things, ye shall never at any time stumble:
Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи так, ніколи не спіткнетесь
11 but an entrance will thus be richly afforded you into the eternal kingdom of our Lord and Saviour Jesus Christ. (aiōnios g166)
і будете щедро забезпечені [правом] увійти до вічного Царства Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа. (aiōnios g166)
12 Wherefore I will not be negligent continually to remind you of these things, though ye know them, and are established in the present truth.
Тому я постійно нагадуватиму вам про це, хоча ви це знаєте й утверджені в теперішній істині.
13 Indeed, I think it right, as long as I am in this frail tabernacle, to rouse up your attention by reminding you:
Бо вважаю за праведне, доки я ще в цьому наметі, спонукати вас нагадуванням,
14 knowing that the deposition of this frail tabernacle of mine is hastily approaching, as our Lord Jesus Christ hath made evident to me.
знаючи, що зняття мого намету вже близько, як і відкрив мені наш Господь Ісус Христос.
15 I will endeavour then that even after my decease, ye may always have wherewith to preserve the remembrance of these things.
Я дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.
16 For we have not followed artfully devised fables, when we made known to you the power and advent of our Lord Jesus Christ, but were eye-witnesses of his majesty.
Адже ми сповістили вам про силу та наближення Господа нашого Ісуса Христа, не слідуючи хитромудрим міфам, але будучи очевидцями Його величі.
17 For he received from God the Father honour and glory, when such a voice was sent forth to him from the transcendently magnificent glory, This is my beloved son, in whom I am well pleased.
Бо Він отримав честь і славу від Бога Отця, коли до Нього пролунав від величної слави такий голос: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».
18 And this voice we heard coming out of heaven, when we were with him on the holy mountain.
І ми почули цей голос, що пролунав із неба, коли були з Ним на святій горі.
19 And we hold the prophetic word more confirmed, to which ye do well to attend, as to a lamp shining in a dark passage, until the day dawn, and the morning-star arise upon your hearts.
І ми маємо ще надійніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, доки не почне розвиднятися й ранкова зоря не зійде у ваших серцях.
20 Knowing this in the first place, that all scriptural prophecy is not from any man’s own suggestions.
Пам’ятайте насамперед про те, що в Писанні жодне пророцтво не походить від чийогось власного тлумачення.
21 For prophecy in old time came not by the will of man: but the holy men of God spake under the impulse of the Holy Ghost.
Адже пророцтво ніколи не лунало з волі людини, але від Бога говорили люди, натхнені Святим Духом.
