1 John 3
1 BEHOLD, what manner of love the Father hath bestowed upon us, that we should be called children of God! therefore the world knoweth us not, because it knew him not.
Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.
2 Beloved, now are we the children of God, and it is not yet evident what we shall be: but we know that when he shall appear, we shall be like him; because we shall see him as he is.
Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.
3 And every one who hath this hope in him purifieth himself, even as he is pure.
І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.
4 Every one who committeth sin, committeth also a transgression of the law: for sin is the transgression of the law.
Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.
5 And ye know that he was manifested, that he might take away our sins; and in him there is no sin.
Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.
6 Every one who abideth in him, doth not sin; every one who sinneth hath not seen him, nor known him.
Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить; кожен, хто, грішить, не бачив Його, ні пізнав Його.
7 My dear children, let no man deceive you: he who doeth righteousness is righteous, even as he is righteous:
Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
8 he that practises sin is of the devil; for from the beginning the devil sinneth. For this purpose the Son of God was manifested, that he might destroy the works of the devil.
хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
9 Every one who is born of God, doth not practise sin, because his seed abideth in him: and he cannot sin, because he is born of God.
Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.
10 By this the children of God are manifestly seen, and the children of the devil. Every one that doth not practise righteousness, is not of God, and he that loveth not his brother.
По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.
11 For this is the commandment which ye have heard from the beginning, that we should love one another.
Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,
12 Not as Cain, who was of the wicked one, and slew his brother: and wherefore did he slay him? Because his own works were wicked, and those of his brother righteous.
не яко ж Каїн, що від лихого був, і забив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.
13 Marvel not, my brethren, if the world hate you.
Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.
14 We know that we are passed out of a state of death into life, because we love the brethren: he that loveth not his brother abideth in death.
Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.
15 Every one who hateth his brother is a murderer; and ye know that no murderer hath life eternal abiding in him. (aiōnios g166)
Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваючого. (aiōnios g166)
16 By this we have known the love of Christ, because for us he laid down his own life: and we ought to lay down our lives for the brethren.
У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.
17 But whosoever hath worldly abundance, and seeth his brother under necessity, and shutteth his bowels of compassion against him, how dwelleth the love of God in him?
Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?
18 My dear children, let us not love in word and in tongue, but in deed and in truth;
Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а ділом і правдою.
19 and hereby we know that we are of the truth, and in his presence have this persuasion in our hearts.
І по сьому пізнаємо, що ми від, правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
20 For should our heart condemn us, God is greater than our heart, and knoweth all things.
бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог, ніж серце наше, і знає все.
21 Beloved, if our heart condemn us not, we have confidence towards God.
Любі, коли серце наше не винуе нас, одвагу маєм перед Богом,
22 And whatsoever we ask, we receive from him, because we keep his commandments, and do the things which are pleasing in his sight.
і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.
23 And this is his commandment, that we should believe in the name of his Son, Jesus Christ, and love one another, as he gave us commandment.
А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
24 And he that keepeth his commandments abideth in him, and he in him; and by this we know that he abideth in us, from the Spirit which he hath given us.
І, хто хоронить заповіді Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, - по Духові, котрого дав нам.
