Psalms 90
1 A prayer of Moses, the man of God. Lord, thou hast bene our habitation from generation to generation.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Before the mountaines were made, and before thou hadst formed the earth, and the world, euen from euerlasting to euerlasting thou art our God.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Thou turnest man to destruction: againe thou sayest, Returne, ye sonnes of Adam.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 For a thousande yeeres in thy sight are as yesterday when it is past, and as a watch in the night.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 Thou hast ouerflowed them: they are as a sleepe: in the morning he groweth like the grasse:
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 In the morning it florisheth and groweth, but in the euening it is cut downe and withereth.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 For we are consumed by thine anger, and by thy wrath are we troubled.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Thou hast set our iniquities before thee, and our secret sinnes in the light of thy countenance.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 For all our dayes are past in thine anger: we haue spent our yeeres as a thought.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 The time of our life is threescore yeeres and ten, and if they be of strength, fourescore yeeres: yet their strength is but labour and sorowe: for it is cut off quickly, and we flee away.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Who knoweth the power of thy wrath? for according to thy feare is thine anger.
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Teach vs so to nomber our dayes, that we may apply our heartes vnto wisdome.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Returne (O Lord, howe long?) and be pacified toward thy seruants.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 Fill vs with thy mercie in the morning: so shall we reioyce and be glad all our dayes.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Comfort vs according to the dayes that thou hast afflicted vs, and according to the yeeres that we haue seene euill.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Let thy worke bee seene towarde thy seruants, and thy glory vpon their children.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 And let the beautie of the Lord our God be vpon vs, and direct thou the worke of our hands vpon vs, euen direct the worke of our handes.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
