Psalms 89
1 A Psalme to give instruction, of Ethan the Ezrahite. I will sing the mercies of the Lord for euer: with my mouth will I declare thy trueth from generation to generation.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 For I said, Mercie shalbe set vp for euer: thy trueth shalt thou stablish in ye very heauens.
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 I haue made a couenant with my chosen: I haue sworne to Dauid my seruant,
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 Thy seede will I stablish for euer, and set vp thy throne from generation to generation. (Selah)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 O Lord, euen the heauens shall prayse thy wonderous worke: yea, thy trueth in the Congregation of the Saints.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 For who is equall to the Lord in the heauen? and who is like the Lord among the sonnes of the gods?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 God is very terrible in the assemblie of the Saints, and to be reuerenced aboue all, that are about him.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 O Lord God of hostes, who is like vnto thee, which art a mightie Lord, and thy trueth is about thee?
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Thou rulest the raging of the sea: when the waues thereof arise, thou stillest them.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Thou hast beaten downe Rahab as a man slaine: thou hast scattered thine enemies with thy mightie arme.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 The heauens are thine, the earth also is thine: thou hast layde the foundation of the world, and all that therein is.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Thou hast created the North and the South: Tabor and Hermon shall reioyce in thy Name.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Thou hast a mightie arme: strong is thine hand, and high is thy right hand.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Righteousnesse and equitie are the stablishment of thy throne: mercy and trueth goe before thy face.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Blessed is the people, that can reioyce in thee: they shall walke in the light of thy countenance, O Lord.
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 They shall reioyce continually in thy Name, and in thy righteousnes shall they exalt them selues.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 For thou art the glory of their strength, and by thy fauour our hornes shall be exalted.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 For our shield apperteineth to the Lord, and our King to the holy one of Israel.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Thou spakest then in a vision vnto thine Holy one, and saydest, I haue layde helpe vpon one that is mightie: I haue exalted one chosen out of the people.
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 I haue found Dauid my seruant: with mine holy oyle haue I anoynted him.
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 Therefore mine hande shall be established with him, and mine arme shall strengthen him.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 The enemie shall not oppresse him, neither shall the wicked hurt him.
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 But I will destroy his foes before his face, and plague them that hate him.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 My trueth also and my mercie shall be with him, and in my Name shall his horne be exalted.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 I will set his hand also in the sea, and his right hand in the floods.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 He shall cry vnto mee, Thou art my Father, my God and the rocke of my saluation.
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 Also I wil make him my first borne, higher then the Kings of the earth.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 My mercie will I keepe for him for euermore, and my couenant shall stande fast with him.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 His seede also will I make to endure for euer, and his throne as the dayes of heauen.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 But if his children forsake my Lawe, and walke not in my iudgements:
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 If they breake my statutes, and keepe not my commandements:
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 Then will I visite their transgression with the rod, and their iniquitie with strokes.
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 Yet my louing kindnesse will I not take from him, neither will I falsifie my trueth.
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 My couenant wil I not breake, nor alter the thing that is gone out of my lips.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 I haue sworne once by mine holines, that I will not fayle Dauid, saying,
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 His seede shall endure for euer, and his throne shalbe as the sunne before me.
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 He shalbe established for euermore as the moone, and as a faythfull witnes in the heauen. (Selah)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 But thou hast reiected and abhorred, thou hast bene angry with thine Anoynted.
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Thou hast broken the couenant of thy seruant, and profaned his crowne, casting it on the ground.
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Thou hast broken downe all his walles: thou hast layd his fortresses in ruine.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 All that goe by the way, spoyle him: he is a rebuke vnto his neighbours.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Thou hast set vp the right hand of his enemies, and made all his aduersaries to reioyce.
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Thou hast also turned the edge of his sworde, and hast not made him to stand in the battell.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Thou hast caused his dignitie to decay, and cast his throne to the ground.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 The dayes of his youth hast thou shortned, and couered him with shame. (Selah)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Lord, howe long wilt thou hide thy selfe, for euer? shall thy wrath burne like fire?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Remember of what time I am: wherefore shouldest thou create in vaine all the children of men?
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 What man liueth, and shall not see death? shall hee deliuer his soule from the hande of the graue? (Selah) (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Lord, where are thy former mercies, which thou swarest vnto Dauid in thy trueth?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Remember, O Lord, the rebuke of thy seruants, which I beare in my bosome of all the mightie people.
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 For thine enemies haue reproched thee, O Lord, because they haue reproched the footesteps of thine Anointed.
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Praised be the Lord for euermore. So be it, euen so be it.
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
