Psalms 88
1 A song or Psalme of Heman the Ezrahite to give instruction, committed to the sonnes of Korah for him that excelleth upon Malath Leannoth. O Lord God of my saluation, I cry day and night before thee.
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 Let my prayer enter into thy presence: incline thine eare vnto my cry.
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 I am counted among them that go downe vnto the pit, and am as a man without strength:
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 Free among the dead, like the slaine lying in the graue, whome thou remembrest no more, and they are cut off from thine hand.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 Thou hast layde me in the lowest pit, in darkenes, and in the deepe.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Thine indignation lyeth vpon me, and thou hast vexed me with all thy waues. (Selah)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 Thou hast put away mine acquaintance farre from me, and made mee to be abhorred of them: I am shut vp, and cannot get foorth.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 Mine eye is sorowfull through mine affliction: Lord, I call dayly vpon thee: I stretch out mine hands vnto thee.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Wilt thou shewe a miracle to the dead? or shall the dead rise and prayse thee? (Selah)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Shall thy louing kindenes be declared in the graue? or thy faithfulnes in destruction?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Shall thy wonderous workes be knowen in the darke? and thy righteousnes in the land of obliuion?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 But vnto thee haue I cryed, O Lord, and early shall my prayer come before thee.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 Lord, why doest thou reiect my soule, and hidest thy face from me?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 I am afflicted and at the point of death: from my youth I suffer thy terrours, doubting of my life.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Thine indignations goe ouer me, and thy feare hath cut me off.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 They came round about me dayly like water, and compassed me together.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 My louers and friends hast thou put away from me, and mine acquaintance hid themselues.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
