Psalms 83
1 A song, or Psalme committed to Asaph. Keep not thou silence, O God: bee not still, and cease not, O God.
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 For lo, thine enemies make a tumult: and they that hate thee, haue lifted vp the head.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 They haue taken craftie counsell against thy people, and haue consulted against thy secret ones.
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 They haue said, Come and let vs cut them off from being a nation: and let the name of Israel be no more in remembrance.
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 For they haue consulted together in heart, and haue made a league against thee:
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 The tabernacles of Edom, and the Ishmaelites, Moab and the Agarims:
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Gebal and Ammon, and Amalech, the Philistims with the inhabitants of Tyrus:
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Asshur also is ioyned with them: they haue bene an arme to the children of Lot. (Selah)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Doe thou to them as vnto the Midianites: as to Sisera and as to Iabin at the riuer of Kishon.
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 They perished at En-dor, and were dung for the earth.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Make them, euen their princes like Oreb and like Zeeb: yea, all their princes like Zebah and like Zalmuna.
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 Which haue said, Let vs take for our possession the habitations of God.
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 O my God, make them like vnto a wheele, and as the stubble before the winde.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 As the fire burneth the forest, and as the flame setteth the mountaines on fire:
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 So persecute them with thy tempest, and make them afraide with thy storme.
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Fill their faces with shame, that they may seeke thy Name, O Lord.
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Let them be confounded and troubled for euer: yea, let them be put to shame and perish,
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 That they may knowe that thou, which art called Iehouah, art alone, euen the most High ouer all the earth.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
