Psalms 78
1 A Psalme to give instruction committed to Asaph. Heare my doctrine, O my people: incline your eares vnto the wordes of my mouth.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 I will open my mouth in a parable: I will declare high sentences of olde.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Which we haue heard and knowen, and our fathers haue tolde vs.
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 Wee will not hide them from their children but to the generation to come we wil shewe the praises of the Lord his power also, and his wonderful woorkes that he hath done:
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 How he established a testimonie in Iaakob, and ordeined a Law in Israel, which he commanded our fathers, that they shoulde teache their children:
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 That the posteritie might knowe it, and the children, which should be borne, should stand vp, and declare it to their children:
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 That they might set their hope on God, and not forget the workes of God but keepe his commandements:
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 And not to bee as their fathers, a disobedient and rebellious generation: a generation that set not their heart aright, and whose spirite was not faithfull vnto God.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 The children of Ephraim being armed and shooting with the bowe, turned backe in the day of battell.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 They kept not the couenant of God, but refused to walke in his Lawe,
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 And forgate his Actes, and his wonderfull woorkes that he had shewed them.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Hee did marueilous thinges in the sight of their fathers in the lande of Egypt: euen in the fielde of Zoan.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 He deuided the Sea, and led them through: he made also the waters to stand as an heape.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 In the day time also hee led them with a cloude, and all the night with a light of fire.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 He claue the rockes in the wildernes, and gaue them drinke as of the great depths.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 He brought floods also out of the stonie rocke; so that hee made the waters to descend like the riuers.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Yet they sinned stil against him, and prouoked the Highest in the wildernesse,
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 And tempted God in their heartes in requiring meate for their lust.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 They spake against God also, saying, Can God prepare a table in the wildernesse?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Behold, he smote the rocke, that the water gushed out, and the streames ouerflowed: can hee giue bread also? or prepare flesh for his people?
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Therefore the Lord heard and was angrie, and the fire was kindled in Iaakob, and also wrath came vpon Israel,
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 Because they beleeued not in God, and trusted not in his helpe.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Yet he had comanded the clouds aboue, and had opened the doores of heauen,
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 And had rained downe MAN vpon them for to eate, and had giuen them of the wheate of heauen.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 Man did eate the bread of Angels: hee sent them meate ynough.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 He caused the Eastwinde to passe in the heauen, and through his power he brought in the Southwinde.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 Hee rained flesh also vpon them as dust, and feathered foule as the sand of the sea.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 And hee made it fall in the middes of their campe euen round about their habitations.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 So they did eate and were well filled: for he gaue them their desire.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 They were not turned from their lust, but the meate was yet in their mouthes,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 When the wrath of God came euen vpon them, and slew the strongest of them, and smote downe the chosen men in Israel.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 For all this, they sinned stil, and beleeued not his wonderous woorkes.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Therefore their daies did hee consume in vanitie, and their yeeres hastily.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 And when hee slewe them, they sought him and they returned, and sought God earely.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 And they remembred that God was their strength, and the most high God their redeemer.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 But they flattered him with their mouth, and dissembled with him with their tongue.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 For their heart was not vpright with him: neither were they faithfull in his couenant.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Yet he being merciful forgaue their iniquitie, and destroied them not, but oft times called backe his anger, and did not stirre vp all his wrath.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 For he remembered that they were flesh: yea, a winde that passeth and commeth not againe.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 How oft did they prouoke him in the wildernes? and grieue him in the desert?
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Yea, they returned, and tempted God, and limited the Holie one of Israel.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 They remembered not his hand, nor the day when he deliuered them from the enemie,
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 Nor him that set his signes in Egypt, and his wonders in the fielde of Zoan,
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 And turned their riuers into blood, and their floods, that they could not drinke.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Hee sent a swarme of flies among them, which deuoured them, and frogs, which destroyed them.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 He gaue also their fruites vnto the caterpiller, and their labour vnto the grassehopper.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 He destroied their vines with haile, and their wilde figge trees with the hailestone.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 He gaue their cattell also to the haile, and their flockes to the thunderboltes.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Hee cast vpon them the fiercenesse of his anger, indignation and wrath, and vexation by the sending out of euill Angels.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 He made a way to his anger: he spared not their soule from death, but gaue their life to the pestilence,
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 And smote al the firstborne in Egypt, euen the beginning of their strength in the tabernacles of Ham.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 But hee made his people to goe out like sheepe, and led them in the wildernes like a flocke.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Yea, he caried them out safely, and they feared not, and the Sea couered their enemies.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 And he brought them vnto the borders of his Sanctuarie: euen to this Mountaine, which his right hand purchased.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 He cast out the heathe also before them, and caused them to fall to the lot of his inheritance, and made the tribes of Israel to dwell in their tabernacles.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Yet they tempted, and prouoked the most high God, and kept not his testimonies,
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 But turned backe and delt falsely like their fathers: they turned like a deceitfull bowe.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 And they prouoked him to anger with their high places, and mooued him to wrath with their grauen images.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 God heard this and was wroth, and greatly abhorred Israel,
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 So that hee forsooke the habitation of Shilo, euen the Tabernacle where hee dwelt among men,
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 And deliuered his power into captiuitie, and his beautie into the enemies hand.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 And hee gaue vp his people to the sworde, and was angrie with his inheritance.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 The fire deuoured their chosen men, and their maides were not praised.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Their Priestes fell by the sworde, and their widowes lamented not.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 But the Lord awaked as one out of sleepe, and as a strong man that after his wine crieth out,
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 And smote his enemies in the hinder parts, and put them to a perpetuall shame.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Yet he refused the tabernacle of Ioseph, and chose not the tribe of Ephraim:
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 But chose the tribe of Iudah, and mount Zion which he loued.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 And he built his Sanctuarie as an high palace, like the earth, which he stablished for euer.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 He chose Dauid also his seruant, and tooke him from the shepefolds.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 Euen from behinde the ewes with yong brought he him to feede his people in Iaakob, and his inheritance in Israel.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 So he fed them according to the simplicitie of his heart, and guided them by the discretion of his hands.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
