Psalms 77
1 For the excellent musician Ieduthun. A Psalme committed to Asaph. My voyce came to God, when I cryed: my voyce came to God, and he heard me.
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
2 In the day of my trouble I sought ye Lord: my sore ranne and ceased not in the night: my soule refused comfort.
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
3 I did thinke vpon God, and was troubled: I praied, and my spirit was full of anguish. (Selah)
згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
4 Thou keepest mine eyes waking: I was astonied and could not speake.
Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
5 Then I considered the daies of olde, and the yeeres of ancient time.
Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
6 I called to remembrance my song in the night: I communed with mine owne heart, and my spirit searched diligently.
свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
7 Will the Lord absent him selfe for euer? and will he shewe no more fauour?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
8 Is his mercie cleane gone for euer? doeth his promise faile for euermore?
Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
9 Hath God forgotten to be mercifull? hath he shut vp his teder mercies in displeasure? (Selah)
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
10 And I sayde, This is my death: yet I remembred the yeeres of the right hand of the most High.
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
11 I remembred the workes of the Lord: certainely I remembred thy wonders of olde.
Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
12 I did also meditate all thy woorkes, and did deuise of thine actes, saying,
і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
13 Thy way, O God, is in the Sanctuarie: who is so great a God as our God!
Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
14 Thou art ye God that doest wonders: thou hast declared thy power among the people.
Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
15 Thou hast redeemed thy people with thine arme, euen the sonnes of Iaakob and Ioseph. (Selah)
Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
16 The waters sawe thee, O God: the waters sawe thee, and were afraide: yea, the depths trembled.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
17 The cloudes powred out water: the heauens gaue a sounde: yea, thine arrowes went abroade.
Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
18 The voyce of thy thunder was rounde about: the lightnings lightened the worlde: the earth trembled and shooke.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
19 Thy way is in the Sea, and thy paths in the great waters, and thy footesteps are not knowen.
Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
20 Thou diddest leade thy people like sheepe by the hand of Moses and Aaron.
Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
