< Psalms 77 >
1 For the excellent musician Ieduthun. A Psalme committed to Asaph. My voyce came to God, when I cryed: my voyce came to God, and he heard me.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 In the day of my trouble I sought ye Lord: my sore ranne and ceased not in the night: my soule refused comfort.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 I did thinke vpon God, and was troubled: I praied, and my spirit was full of anguish. (Selah)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Thou keepest mine eyes waking: I was astonied and could not speake.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Then I considered the daies of olde, and the yeeres of ancient time.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 I called to remembrance my song in the night: I communed with mine owne heart, and my spirit searched diligently.
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Will the Lord absent him selfe for euer? and will he shewe no more fauour?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Is his mercie cleane gone for euer? doeth his promise faile for euermore?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Hath God forgotten to be mercifull? hath he shut vp his teder mercies in displeasure? (Selah)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 And I sayde, This is my death: yet I remembred the yeeres of the right hand of the most High.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 I remembred the workes of the Lord: certainely I remembred thy wonders of olde.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 I did also meditate all thy woorkes, and did deuise of thine actes, saying,
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Thy way, O God, is in the Sanctuarie: who is so great a God as our God!
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Thou art ye God that doest wonders: thou hast declared thy power among the people.
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Thou hast redeemed thy people with thine arme, euen the sonnes of Iaakob and Ioseph. (Selah)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 The waters sawe thee, O God: the waters sawe thee, and were afraide: yea, the depths trembled.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 The cloudes powred out water: the heauens gaue a sounde: yea, thine arrowes went abroade.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 The voyce of thy thunder was rounde about: the lightnings lightened the worlde: the earth trembled and shooke.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Thy way is in the Sea, and thy paths in the great waters, and thy footesteps are not knowen.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Thou diddest leade thy people like sheepe by the hand of Moses and Aaron.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.