Psalms 73
1 A Psalme committed to Asaph. Yet God is good to Israel: euen, to the pure in heart.
Псалом Аса́фів.
2 As for me, my feete were almost gone: my steps had well neere slipt.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 For I feared at the foolish, when I sawe the prosperitie of the wicked.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 For there are no bandes in their death, but they are lustie and strong.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 They are not in trouble as other men, neither are they plagued with other men.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Therefore pride is as a chayne vnto them, and crueltie couereth them as a garment.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Their eyes stande out for fatnesse: they haue more then heart can wish.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 They are licentious, and speake wickedly of their oppression: they talke presumptuously.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 They set their mouth against heauen, and their tongue walketh through the earth.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Therefore his people turne hither: for waters of a full cup are wrung out to them.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 And they say, Howe doeth God know it? or is there knowledge in the most High?
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Lo, these are the wicked, yet prosper they alway, and increase in riches.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Certainely I haue clensed mine heart in vaine, and washed mine hands in innocencie.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 For dayly haue I bene punished, and chastened euery morning.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 If I say, I will iudge thus, beholde the generation of thy children: I haue trespassed.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 Then thought I to know this, but it was too painefull for me,
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Vntill I went into the Sanctuarie of God: then vnderstoode I their ende.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Surely thou hast set them in slipperie places, and castest them downe into desolation.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 How suddenly are they destroyed, perished and horribly consumed,
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 As a dreame when one awaketh! O Lord, when thou raisest vs vp, thou shalt make their image despised.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Certainely mine heart was vexed, and I was pricked in my reines:
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 So foolish was I and ignorant: I was a beast before thee.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Yet I was alway with thee: thou hast holden me by my right hand.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Thou wilt guide me by thy counsell, and afterward receiue me to glory.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Whom haue I in heauen but thee? and I haue desired none in the earth with thee.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 My flesh fayleth and mine heart also: but God is the strength of mine heart, and my portion for euer.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 For loe, they that withdrawe themselues from thee, shall perish: thou destroyest all them that goe a whoring from thee.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 As for me, it is good for me to draw neere to God: therefore I haue put my trust in the Lord God, that I may declare all thy workes.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
