Psalms 69
1 To him that excelleth upon Shoshannim. A Psalme of David. Save mee, O God: for the waters are entred euen to my soule.
Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів. Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!
2 I sticke fast in the deepe myre, where no staie is: I am come into deepe waters, and the streames runne ouer me.
Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!
3 I am wearie of crying: my throte is drie: mine eyes faile, whiles I waite for my God.
Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!
4 They that hate mee without a cause, are moe then the heares of mine heade: they that would destroy mee, and are mine enemies falsly, are mightie, so that I restored that which I tooke not.
Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
5 O God, thou knowest my foolishnesse, and my fautes are not hid from thee.
Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!
6 Let not them that trust in thee, O Lord God of hostes, be ashamed for me: let not those that seeke thee, be confounded through mee, O God of Israel.
Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
7 For thy sake haue I suffred reproofe: shame hath couered my face.
бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!
8 I am become a stranger vnto my brethren, euen an aliant vnto my mothers sonnes.
Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,
9 For the zeale of thine house hath eaten mee, and the rebukes of them that rebuked thee, are fallen vpon me.
бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,
10 I wept and my soule fasted, but that was to my reproofe.
і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.
11 I put on a sacke also: and I became a prouerbe vnto them.
За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:
12 They that sate in the gate, spake of mee, and the drunkards sang of me.
про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.
13 But Lord, I make my praier vnto thee in an acceptable time, euen in the multitude of thy mercie: O God, heare me in the trueth of thy saluation.
А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,
14 Deliuer mee out of the myre, that I sinke not: let me be deliuered from them that hate me, and out of the deepe waters.
визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!
15 Let not the water flood drowne mee, neither let the deepe swallowe me vp: and let not the pit shut her mouth vpon me.
Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
16 Heare me, O Lord, for thy louing kindnes is good: turne vnto me according to ye multitude of thy tender mercies.
Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
17 And hide not thy face from thy seruant, for I am in trouble: make haste and heare me.
і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
18 Draw neere vnto my soule and redeeme it: deliuer me because of mine enemies.
наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
19 Thou hast knowen my reproofe and my shame, and my dishonour: all mine aduersaries are before thee.
Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
20 Rebuke hath broken mine heart, and I am full of heauinesse, and I looked for some to haue pitie on me, but there was none: and for comforters, but I found none.
Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!
21 For they gaue me gall in my meate, and in my thirst they gaue me vineger to drinke.
І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
22 Let their table be a snare before them, and their prosperitie their ruine.
Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,
23 Let their eyes be blinded that they see not: and make their loynes alway to tremble.
бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
24 Powre out thine anger vpon them, and let thy wrathfull displeasure take them.
Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
25 Let their habitation be voide, and let none dwell in their tents.
Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
26 For they persecute him, whome thou hast smitten: and they adde vnto the sorrowe of them, whome thou hast wounded.
Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
27 Laie iniquitie vpon their iniquitie, and let them not come into thy righteousnesse.
Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
28 Let them be put out of the booke of life, neither let them be written with the righteous.
нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!
29 When I am poore and in heauinesse, thine helpe, O God, shall exalt me.
А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
30 I will praise the Name of God with a song, and magnifie him with thankesgiuing.
і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!
31 This also shall please the Lord better then a yong bullocke, that hath hornes and hoofes.
І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
32 The humble shall see this, and they that seeke God, shalbe glad, and your heart shall liue.
Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
33 For the Lord heareth the poore, and despiseth not his prisoners.
бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!
34 Let heauen and earth praise him: the seas and all that moueth in them.
Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,
35 For God will saue Zion, and builde the cities of Iudah, that men may dwell there and haue it in possession.
бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,
36 The seede also of his seruants shall inherit it: and they that loue his name, shall dwel therein.
і наща́дки рабів Його пося́дуть його, й ті, хто любить Ім'я́ Його, жи́тимуть в нім!
