Psalms 59
1 To him that excelleth. Destroy not. A Psalme of David on Michtam. When Saul sent and they did watch the house to kill him. O my God, deliuer mee from mine enemies: defend me from them that rise vp against me.
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його. Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!
2 Deliuer me from the wicked doers, and saue me from the bloody men.
Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,
3 For loe, they haue layd waite for my soule: the mightie men are gathered against me, not for mine offence, nor for my sinne, O Lord.
бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
4 They runne and prepare themselues without a fault on my part: arise therefore to assist me, and beholde.
Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!
5 Euen thou, O Lord God of hostes, O God of Israel awake to visit all the heathen, and be not merciful vnto all that transgresse maliciously. (Selah)
І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! (Се́ла)
6 They goe to and from in the euening: they barke like dogs, and goe about the citie.
На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,
7 Behold, they brag in their talke, and swords are in their lips: for, Who, say they, doeth heare?
й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.
8 But thou, O Lord, shalt haue them in derision, and thou shalt laugh at all the heathen.
Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
9 He is strong: but I will waite vpon thee: for God is my defence.
Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!
10 My mercifull God will preuent me: God wil let me see my desire vpon mine enemies.
Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!
11 Slay them not, least my people forget it: but scatter them abroad by thy power, and put them downe, O Lord our shield,
Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
12 For the sinne of their mouth, and the words of their lips: and let them be taken in their pride, euen for their periurie and lies, that they speake.
Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!
13 Consume them in thy wrath: consume them that they be no more: and let them knowe that God ruleth in Iaakob, euen vnto the ends of the world. (Selah)
У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! (Се́ла)
14 And in the euening they shall go to and from, and barke like dogs, and go about the citie.
А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.
15 They shall runne here and there for meate: and surely they shall not be satisfied, though they tary all night.
Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.
16 But I wil sing of thy power, and will prayse thy mercy in the morning: for thou hast bene my defence and refuge in the day of my trouble.
А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!
17 Vnto thee, O my Strength, wil I sing: for God is my defence, and my mercifull God.
Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
