Psalms 56
1 To him that excelleth. A Psalme of David on Michtam, concerning the dumme doue in a farre countrey, when the Philistims tooke him in Gath. Be mercifull vnto me, O God, for man would swallow me vp: he fighteth continually and vexeth me.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 Mine enemies would dayly swallowe mee vp: for many fight against me, O thou most High.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 When I was afrayd, I trusted in thee.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 I will reioyce in God, because of his word, I trust in God, and will not feare what flesh can doe vnto me.
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 Mine owne wordes grieue me dayly: all their thoughtes are against me to doe me hurt.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 They gather together, and keepe them selues close: they marke my steps, because they waite for my soule.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 They thinke they shall escape by iniquitie: O God, cast these people downe in thine anger.
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 Thou hast counted my wandrings: put my teares into thy bottel: are they not in thy register?
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 When I cry, then mine enemies shall turne backe: this I know, for God is with me.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 I will reioyce in God because of his worde: in the Lord wil I reioyce because of his worde.
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 In God doe I trust: I will not be afrayd what man can doe vnto me.
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Thy vowes are vpon me, O God: I will render prayses vnto thee.
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 For thou hast deliuered my soule from death, and also my feete from falling, that I may walke before God in the light of the liuing.
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
