Psalms 50
1 A Psalme of Asaph. The God of Gods, euen the Lord hath spoken and called the earth from the rising vp of the sunne vnto the going downe thereof.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Out of Zion, which is the perfection of beautie, hath God shined.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Our God shall come and shall not keepe silence: a fire shall deuoure before him, and a mightie tempest shall be mooued round about him.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Hee shall call the heauen aboue, and the earth to iudge his people.
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 Gather my Saints together vnto me, those that make a couenant with me with sacrifice.
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 And the heauens shall declare his righteousnes: for God is iudge himselfe. (Selah)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Heare, O my people, and I wil speake: heare, O Israel, and I wil testifie vnto thee: for I am God, euen thy God.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 I wil not reproue thee for thy sacrifices, or thy burnt offerings, that haue not bene continually before me.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 I will take no bullocke out of thine house, nor goates out of thy foldes.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 For all the beastes of the forest are mine, and the beastes on a thousand mountaines.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 I knowe all the foules on the mountaines: and the wilde beastes of the fielde are mine.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 If I bee hungry, I will not tell thee: for the world is mine, and all that therein is.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Will I eate the flesh of bulles? or drinke the blood of goates?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Offer vnto God praise, and pay thy vowes vnto the most High,
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 And call vpon me in the day of trouble: so will I deliuer thee, and thou shalt glorifie me.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 But vnto the wicked said God, What hast thou to doe to declare mine ordinances, that thou shouldest take my couenant in thy mouth,
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Seeing thou hatest to bee reformed, and hast cast my wordes behinde thee?
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 For when thou seest a thiefe, thou runnest with him, and thou art partaker with the adulterers.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Thou giuest thy mouth to euill, and with thy tongue thou forgest deceit.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Thou sittest, and speakest against thy brother, and slanderest thy mothers sonne.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 These things hast thou done, and I held my tongue: therefore thou thoughtest that I was like thee: but I will reproue thee, and set them in order before thee.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Oh cosider this, ye that forget God, least I teare you in pieces, and there be none that can deliuer you.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 He that offereth praise, shall glorifie mee: and to him, that disposeth his way aright, will I shew the saluation of God.
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
