Psalms 44
1 To him that excelleth. A Psalme to give instruction, committed to the sonnes of Korah. We haue heard with our eares, O God: our fathers haue tolde vs the workes, that thou hast done in their dayes, in the olde time:
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 Howe thou hast driuen out the heathen with thine hand, and planted them: how thou hast destroyed the people, and caused them to grow.
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 For they inherited not the lande by their owne sworde, neither did their owne arme saue them: but thy right hand, and thine arme and the light of thy countenance, because thou didest fauour them.
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 Thou art my King, O God: send helpe vnto Iaakob.
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 Through thee haue we thrust backe our aduersaries: by thy Name haue we troden downe them that rose vp against vs.
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 For I do not trust in my bowe, neither can my sworde saue me.
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 But thou hast saued vs from our aduersaries, and hast put them to confusion that hate vs.
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 Therefore will wee praise God continually, and will confesse thy Name for euer. (Selah)
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 But now thou art farre off, and puttest vs to confusion, and goest not forth with our armies.
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 Thou makest vs to turne backe from the aduersary, and they, which hate vs, spoile for theselues.
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 Thou giuest vs as sheepe to bee eaten, and doest scatter vs among the nations.
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 Thou sellest thy people without gaine, and doest not increase their price.
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 Thou makest vs a reproche to our neighbours, a iest and a laughing stocke to them that are round about vs.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 Thou makest vs a prouerbe among the nations, and a nodding of the head among the people.
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 My confusion is dayly before me, and the shame of my face hath couered me,
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 For the voyce of the slaunderer and rebuker, for the enemie and auenger.
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 All this is come vpon vs, yet doe wee not forget thee, neither deale wee falsly concerning thy couenant.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 Our heart is not turned backe: neither our steps gone out of thy paths,
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 Albeit thou hast smitten vs downe into the place of dragons, and couered vs with the shadow of death.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 If wee haue forgotten the Name of our God, and holden vp our hands to a strange god,
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 Shall not God searche this out? for hee knoweth the secrets of the heart.
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 Surely for thy sake are we slaine continually, and are counted as sheepe for the slaughter.
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 Vp, why sleepest thou, O Lord? awake, be not farre off for euer.
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 Wherefore hidest thou thy face? and forgettest our miserie and our affliction?
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 For our soule is beaten downe vnto the dust: our belly cleaueth vnto the ground.
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Rise vp for our succour, and redeeme vs for thy mercies sake.
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
