< Psalms 38 >
1 A Psalme of Dauid for remembrance. O Lord, rebuke mee not in thine anger, neither chastise me in thy wrath.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 For thine arrowes haue light vpon me, and thine hand lyeth vpon me.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 There is nothing sound in my flesh, because of thine anger: neither is there rest in my bones because of my sinne.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 For mine iniquities are gone ouer mine head, and as a weightie burden they are too heauie for me.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 My woundes are putrified, and corrupt because of my foolishnes.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 I am bowed, and crooked very sore: I goe mourning all the day.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 For my reines are full of burning, and there is nothing sound in my flesh.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 I am weakened and sore broken: I roare for the very griefe of mine heart.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Lord, I powre my whole desire before thee, and my sighing is not hid from thee.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Mine heart panteth: my strength faileth me, and the light of mine eyes, euen they are not mine owne.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 My louers and my friends stand aside from my plague, and my kinsmen stand a farre off.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 They also, that seeke after my life, laye snares, and they that go about to do me euil, talke wicked things and imagine deceite continually.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 But I as a deafe man heard not, and am as a dumme man, which openeth not his mouth.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Thus am I as a man, that heareth not, and in whose mouth are no reproofes.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 For on thee, O Lord, do I waite: thou wilt heare me, my Lord, my God.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 For I said, Heare me, least they reioyce ouer me: for when my foote slippeth, they extol themselues against me.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Surely I am ready to halte, and my sorow is euer before me.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 When I declare my paine, and am sory for my sinne,
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Then mine enemies are aliue and are mightie, and they that hate me wrongfully are many.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 They also, that rewarde euill for good, are mine aduersaries, because I follow goodnesse.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Forsake me not, O Lord: be not thou farre from me, my God.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Haste thee to helpe mee, O my Lord, my saluation.
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!