Psalms 37
1 A Psalme of David. Fret not thy selfe because of the wicked men, neither be enuious for the euill doers.
Давидів.
2 For they shall soone bee cut downe like grasse, and shall wither as the greene herbe.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Trust thou in the Lord and do good: dwell in the land, and thou shalt be fed assuredly.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 And delite thy selfe in the Lord, and hee shall giue thee thine hearts desire.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Commit thy way vnto the Lord, and trust in him, and he shall bring it to passe.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 And he shall bring foorth thy righteousnes as the light, and thy iudgement as the noone day.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Waite patiently vpon the Lord and hope in him: fret not thy selfe for him which prospereth in his way: nor for the man that bringeth his enterprises to passe.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Cease from anger, and leaue off wrath: fret not thy selfe also to doe euill.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 For euill doers shalbe cut off, and they that wait vpon the Lord, they shall inherite the land.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Therefore yet a litle while, and the wicked shall not appeare, and thou shalt looke after his place, and he shall not be found.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 But meeke men shall possesse the earth, and shall haue their delite in the multitude of peace.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 The wicked practiseth against the iust, and gnasheth his teeth against him.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 But the Lord shall laugh him to scorne: for he seeth, that his day is comming.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 The wicked haue drawen their sworde, and haue bent their bowe, to cast downe the poore and needie, and to slay such as be of vpright conuersation.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 But their sword shall enter into their owne heart, and their bowes shalbe broken.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 A small thing vnto the iust man is better, then great riches to the wicked and mightie.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 For the armes of the wicked shall be broken: but the Lord vpholdeth the iust men.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 The Lord knoweth the dayes of vpright men, and their inheritance shall bee perpetuall.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 They shall not be confounded in the perilous time, and in the daies of famine they shall haue ynough.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 But the wicked shall perish, and the enemies of the Lord shall be consumed as the fatte of lambes: euen with the smoke shall they consume away.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 The wicked boroweth and payeth not againe. but the righteous is mercifull, and giueth.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 For such as be blessed of God, shall inherite the lande, and they that be cursed of him, shalbe cut off.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 The pathes of man are directed by the Lord: for he loueth his way.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Though he fall, hee shall not be cast off: for the Lord putteth vnder his hand.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 I haue beene yong, and am olde: yet I sawe neuer the righteous forsaken, nor his seede begging bread.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 But hee is euer mercifull and lendeth, and his seede enioyeth the blessing.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Flee from euill and doe good, and dwell for euer.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 For the Lord loueth iudgement, and forsaketh not his Saintes: they shall be preserued for euermore: but the seede of the wicked shall be cut off.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 The righteous men shall inherit the lande, and dwell therein for euer.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 The mouth of the righteous will speake of wisedome, and his tongue will talke of iudgement.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 For the Lawe of his God is in his heart, and his steppes shall not slide.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 The wicked watcheth the righteous, and seeketh to slay him.
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 But the Lord wil not leaue him in his hand, nor condemne him, when he is iudged.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Waite thou on the Lord, and keepe his way, and he shall exalt thee, that thou shalt inherite the lande: when the wicked men shall perish, thou shalt see.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 I haue seene the wicked strong, and spreading himselfe like a greene bay tree.
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Yet he passed away, and loe, he was gone, and I sought him, but he could not be founde.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Marke the vpright man, and beholde the iust: for the end of that man is peace.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 But the transgressours shall be destroyed together, and the ende of the wicked shall bee cut off.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 But the saluation of the righteous men shalbe of the Lord: he shalbe their strength in the time of trouble.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 For the Lord shall helpe them, and deliuer them: he shall deliuer them from the wicked, and shall saue them, because they trust in him.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
