Psalms 35
1 A Psalme of Dauid. Pleade thou my cause, O Lord, with them that striue with me: fight thou against them, that fight against me.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Lay hand vpon the shielde and buckler, and stand vp for mine helpe.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Bring out also the speare and stop the way against them, that persecute me: say vnto my soule, I am thy saluation.
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Let them be confounded and put to shame, that seeke after my soule: let them be turned backe, and brought to confusion, that imagine mine hurt.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Let them be as chaffe before the winde, and let the Angel of the Lord scatter them.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Let their way be darke and slipperie: and let the Angel of the Lord persecute them.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 For without cause they haue hid the pit and their net for me: without cause haue they digged a pit for my soule.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Let destruction come vpon him at vnwares, and let his net, that he hath laid priuilie, take him: let him fall into the same destruction.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 Then my soule shalbe ioyfull in the Lord: it shall reioyce in his saluation.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 All my bones shall say, Lord, who is like vnto thee, which deliuerest the poore from him, that is too strong for him! yea, the poore and him that is in miserie, from him that spoyleth him!
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Cruell witnesses did rise vp: they asked of me things that I knewe not.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 They rewarded me euill for good, to haue spoyled my soule.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 Yet I, when they were sicke, I was clothed with a sacke: I humbled my soule with fasting: and my praier was turned vpon my bosome.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 I behaued my selfe as to my friend, or as to my brother: I humbled my selfe, mourning as one that bewaileth his mother.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 But in mine aduersitie they reioyced, and gathered them selues together: the abiects assembled themselues against me, and knewe not: they tare me and ceased not,
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 With the false skoffers at bankets, gnashing their teeth against me.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Lord, how long wilt thou beholde this? deliuer my soule from their tumult, euen my desolate soule from the lions.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 So will I giue thee thankes in a great Congregation: I will praise thee among much people.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Let not them that are mine enemies, vniustly reioyce ouer mee, neyther let them winke with the eye, that hate mee without a cause.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 For they speake not as friendes: but they imagine deceitfull woordes against the quiet of the lande.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 And they gaped on mee with their mouthes, saying, Aha, aha, our eye hath seene.
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Thou hast seene it, O Lord: keepe not silence: be not farre from me, O Lord.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Arise and wake to my iudgement, euen to my cause, my God, and my Lord.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Iudge me, O Lord my God, according to thy righteousnesse, and let them not reioyce ouer mee.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Let them not say in their hearts, O our soule reioyce: neither let them say, We haue deuoured him.
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Let them bee confounded, and put to shame together, that reioyce at mine hurt: let them bee clothed with confusion and shame, that lift vp themselues against me.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 But let them be ioyful and glad, that loue my righteousnesse: yea, let them say alway, Let the Lord be magnified, which loueth the prosperitie of his seruant.
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 And my tongue shall vtter thy righteousnesse, and thy praise euery day.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
