Psalms 139
1 To him that excelleth. A Psalme of David. O Lord, thou hast tried me and knowen me.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
2 Thou knowest my sitting and my rising: thou vnderstandest my thought afarre off.
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
3 Thou compassest my pathes, and my lying downe, and art accustomed to all my wayes.
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
4 For there is not a word in my tongue, but loe, thou knowest it wholy, O Lord.
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
5 Thou holdest mee straite behinde and before, and layest thine hand vpon me.
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
6 Thy knowledge is too wonderfull for mee: it is so high that I cannot attaine vnto it.
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
7 Whither shall I goe from thy Spirite? or whither shall I flee from thy presence?
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol h7585)
9 Let mee take the winges of the morning, and dwell in the vttermost parts of the sea:
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
10 Yet thither shall thine hand leade me, and thy right hand holde me.
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
11 If I say, Yet the darkenes shall hide me, euen the night shalbe light about me.
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
12 Yea, the darkenes hideth not from thee: but the night shineth as the day: the darkenes and light are both alike.
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
13 For thou hast possessed my reines: thou hast couered me in my mothers wombe.
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
14 I will praise thee, for I am fearefully and wonderously made: marueilous are thy workes, and my soule knoweth it well.
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
15 My bones are not hid from thee, though I was made in a secret place, and facioned beneath in the earth.
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
16 Thine eyes did see me, when I was without forme: for in thy booke were all things written, which in continuance were facioned, when there was none of them before.
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
17 Howe deare therefore are thy thoughtes vnto me, O God! how great is ye summe of them!
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
18 If I should count them, they are moe then the sand: when I wake, I am still with thee.
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
19 Oh that thou wouldest slay, O God, the wicked and bloody men, to whom I say, Depart ye from mee:
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
20 Which speake wickedly of thee, and being thine enemies are lifted vp in vaine.
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
21 Doe not I hate them, O Lord, that hate thee? and doe not I earnestly contend with those that rise vp against thee?
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
22 I hate them with an vnfained hatred, as they were mine vtter enemies.
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
23 Try mee, O God, and knowe mine heart: prooue me and know my thoughtes,
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
24 And consider if there be any way of wickednes in me, and leade me in the way for euer.
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
