Psalms 137

1 By the riuers of Babel we sate, and there wee wept, when we remembred Zion.

Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.

2 Wee hanged our harpes vpon the willowes in the middes thereof.

На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,

3 Then they that ledde vs captiues, required of vs songs and mirth, when wee had hanged vp our harpes, saying, Sing vs one of the songs of Zion.

бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 Howe shall we sing, said we, a song of the Lord in a strange land?

Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?

5 If I forget thee, O Ierusalem, let my right hand forget to play.

Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].

6 If I do not remember thee, let my tongue cleaue to the roofe of my mouth: yea, if I preferre not Ierusalem to my chiefe ioy.

Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.

7 Remember the children of Edom, O Lord, in the day of Ierusalem, which saide, Rase it, rase it to the foundation thereof.

Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»

8 O daughter of Babel, worthy to be destroyed, blessed shall he be that rewardeth thee, as thou hast serued vs.

Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!

9 Blessed shall he be that taketh and dasheth thy children against the stones.

Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!