Psalms 109
1 To him that excelleth. A Psalme of David. Holde not thy tongue, O God of my praise.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 For the mouth of the wicked, and the mouth full of deceite are opened vpon me: they haue spoken to me with a lying tongue.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 They compassed me about also with words of hatred, and fought against me without a cause.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 For my friendship they were mine aduersaries, but I gaue my selfe to praier.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 And they haue rewarded me euil for good, and hatred for my friendship.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Set thou the wicked ouer him, and let the aduersarie stand at his right hand.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Whe he shalbe iudged, let him be condemned, and let his praier be turned into sinne.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Let his daies be fewe, and let another take his charge.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Let his children be fatherlesse, and his wife a widowe.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Let his children be vagabonds and beg and seeke bread, comming out of their places destroyed.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Let the extortioner catch al that he hath, and let the strangers spoile his labour.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Let there be none to extend mercie vnto him: neither let there be any to shewe mercie vpon his fatherlesse children.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Let his posteritie be destroied, and in the generation following let their name be put out.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Let the iniquitie of his fathers bee had in remembrance with the Lord: and let not the sinne of his mother be done away.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 But let them alway be before the Lord, that he may cut off their memorial from ye earth.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Because he remembred not to shew mercie, but persecuted the afflicted and poore man, and the sorowfull hearted to slay him.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 As he loued cursing, so shall it come vnto him, and as he loued not blessing, so shall it be farre from him.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 As he clothed himselfe with cursing like a rayment, so shall it come into his bowels like water, and like oyle into his bones.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Let it be vnto him as a garment to couer him, and for a girdle, wherewith he shalbe alway girded.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Let this be the rewarde of mine aduersarie from the Lord, and of them, that speake euill against my soule.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 But thou, O Lord my God, deale with me according vnto thy Name: deliuer me, (for thy mercie is good)
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Because I am poore and needie, and mine heart is wounded within me.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 I depart like the shadowe that declineth, and am shaken off as the grashopper.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 My knees are weake through fasting, and my flesh hath lost all fatnes.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 I became also a rebuke vnto them: they that looked vpon me, shaked their heads.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Helpe me, O Lord my God: saue me according to thy mercie.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 And they shall know, that this is thine hand, and that thou, Lord, hast done it.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Though they curse, yet thou wilt blesse: they shall arise and be confounded, but thy seruant shall reioyce.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Let mine aduersaries be clothed with shame, and let them couer themselues with their confusion, as with a cloke.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 I will giue thankes vnto the Lord greatly with my mouth and praise him among ye multitude.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 For he will stand at the right hand of the poore, to saue him from them that woulde condemne his soule.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
