Psalms 109
1 To him that excelleth. A Psalme of David. Holde not thy tongue, O God of my praise.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 For the mouth of the wicked, and the mouth full of deceite are opened vpon me: they haue spoken to me with a lying tongue.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 They compassed me about also with words of hatred, and fought against me without a cause.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 For my friendship they were mine aduersaries, but I gaue my selfe to praier.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 And they haue rewarded me euil for good, and hatred for my friendship.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Set thou the wicked ouer him, and let the aduersarie stand at his right hand.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Whe he shalbe iudged, let him be condemned, and let his praier be turned into sinne.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Let his daies be fewe, and let another take his charge.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Let his children be fatherlesse, and his wife a widowe.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Let his children be vagabonds and beg and seeke bread, comming out of their places destroyed.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Let the extortioner catch al that he hath, and let the strangers spoile his labour.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Let there be none to extend mercie vnto him: neither let there be any to shewe mercie vpon his fatherlesse children.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Let his posteritie be destroied, and in the generation following let their name be put out.
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Let the iniquitie of his fathers bee had in remembrance with the Lord: and let not the sinne of his mother be done away.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 But let them alway be before the Lord, that he may cut off their memorial from ye earth.
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Because he remembred not to shew mercie, but persecuted the afflicted and poore man, and the sorowfull hearted to slay him.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 As he loued cursing, so shall it come vnto him, and as he loued not blessing, so shall it be farre from him.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 As he clothed himselfe with cursing like a rayment, so shall it come into his bowels like water, and like oyle into his bones.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Let it be vnto him as a garment to couer him, and for a girdle, wherewith he shalbe alway girded.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Let this be the rewarde of mine aduersarie from the Lord, and of them, that speake euill against my soule.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 But thou, O Lord my God, deale with me according vnto thy Name: deliuer me, (for thy mercie is good)
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Because I am poore and needie, and mine heart is wounded within me.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 I depart like the shadowe that declineth, and am shaken off as the grashopper.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 My knees are weake through fasting, and my flesh hath lost all fatnes.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 I became also a rebuke vnto them: they that looked vpon me, shaked their heads.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Helpe me, O Lord my God: saue me according to thy mercie.
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 And they shall know, that this is thine hand, and that thou, Lord, hast done it.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Though they curse, yet thou wilt blesse: they shall arise and be confounded, but thy seruant shall reioyce.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Let mine aduersaries be clothed with shame, and let them couer themselues with their confusion, as with a cloke.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 I will giue thankes vnto the Lord greatly with my mouth and praise him among ye multitude.
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 For he will stand at the right hand of the poore, to saue him from them that woulde condemne his soule.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
