Psalms 106
1 Praise ye the Lord. Praise ye the Lord because he is good, for his mercie endureth for euer.
Алілу́я!
2 Who can expresse the noble actes of the Lord, or shewe forth all his prayse?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Blessed are they that keepe iudgement, and doe righteousnesse at all times.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Remember me, O Lord, with the fauour of thy people: visite me with thy saluation,
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 That I may see the felicitie of thy chosen, and reioyce in the ioy of thy people, and glorie with thine inheritance.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 We haue sinned with our fathers: we haue committed iniquitie, and done wickedly.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Our fathers vnderstoode not thy wonders in Egypt, neither remembred they the multitude of thy mercies, but rebelled at the Sea, euen at the red sea.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Neuerthelesse he saued them for his Names sake, that he might make his power to be knowen.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 And he rebuked the red Sea, and it was dryed vp, and he led them in the deepe, as in the wildernesse.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 And he saued them from ye aduersaries hand, and deliuered them from ye hand of the enemie.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 And the waters couered their oppressours: not one of them was left.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Then beleeued they his wordes, and sang prayse vnto him.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 But incontinently they forgate his workes: they wayted not for his counsell,
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 But lusted with concupiscence in the wildernes, and tempted God in the desert.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 Then he gaue them their desire: but he sent leannesse into their soule.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 They enuied Moses also in the tentes, and Aaron the holy one of the Lord.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Therefore the earth opened and swallowed vp Dathan, and couered the companie of Abiram.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 And the fire was kindled in their assembly: the flame burnt vp the wicked.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 They made a calfe in Horeb, and worshipped the molten image.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 Thus they turned their glory into the similitude of a bullocke, that eateth grasse.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 They forgate God their Sauiour, which had done great things in Egypt,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Wonderous woorkes in the lande of Ham, and fearefull things by the red Sea.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Therefore he minded to destroy them, had not Moses his chosen stand in the breach before him to turne away his wrath, least he shoulde destroy them.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Also they contemned that pleasant land, and beleeued not his worde,
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 But murmured in their tentes, and hearkened not vnto the voice of the Lord.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Therefore hee lifted vp his hande against them, to destroy them in the wildernesse,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 And to destroy their seede among the nations, and to scatter them throughout the countries.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 They ioyned themselues also vnto Baalpeor, and did eate the offrings of the dead.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Thus they prouoked him vnto anger with their owne inuentions, and the plague brake in vpon them.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 But Phinehas stoode vp, and executed iudgement, and the plague was staied.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 And it was imputed vnto him for righteousnes from generation to generation for euer.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 They angred him also at the waters of Meribah, so that Moses was punished for their sakes,
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Because they vexed his spirite, so that hee spake vnaduisedly with his lippes.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Neither destroied they the people, as the Lord had commanded them,
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 But were mingled among the heathen, and learned their workes,
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 And serued their idoles, which were their ruine.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Yea, they offered their sonnes, and their daughters vnto deuils,
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 And shed innocent blood, euen the blood of their sonnes, and of their daughters, whome they offred vnto the idoles of Canaan, and the lande was defiled with blood.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Thus were they steined with their owne woorkes, and went a whoring with their owne inuentions.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Therefore was the wrath of the Lord kindled against his people, and he abhorred his owne inheritance.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 And hee gaue them into the hande of the heathen: and they that hated them, were lordes ouer them.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 Their enemies also oppressed them, and they were humbled vnder their hand.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Many a time did hee deliuer them, but they prouoked him by their counsels: therefore they were brought downe by their iniquitie.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Yet hee sawe when they were in affliction, and he heard their crie.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 And he remembred his couenant towarde them and repented according to the multitude of his mercies,
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 And gaue them fauour in the sight of all them that lead them captiues.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Saue vs, O Lord our God, and gather vs from among the heathen, that we may praise thine holy Name, and glorie in thy praise.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Blessed be the Lord God of Israel for euer and euer, and let all the people say, So be it. Praise yee the Lord.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
