Psalms 105
1 Praise the Lord, and call vpon his Name: declare his workes among the people.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Sing vnto him, sing prayse vnto him, and talke of all his wonderous workes.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Reioyce in his holy Name: let the heart of them that seeke the Lord, reioyce.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Seeke the Lord and his strength: seeke his face continually.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Remember his marueilous woorkes, that he hath done, his wonders and the iudgements of his mouth,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 Ye seede of Abraham his seruant, ye children of Iaakob, which are his elect.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 He is the Lord our God: his iudgements are through all the earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 He hath alway remembred his couenant and promise, that he made to a thousand generations,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 Euen that which he made with Abraham, and his othe vnto Izhak:
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 And since hath confirmed it to Iaakob for a lawe, and to Israel for an euerlasting couenant,
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Saying, Vnto thee will I giue the land of Canaan, the lot of your inheritance.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Albeit they were fewe in nomber, yea, very fewe, and strangers in the land,
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 And walked about from nation to nation, from one kingdome to another people,
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Yet suffered he no man to doe them wrong, but reprooued Kings for their sakes, saying,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Touche not mine anointed, and doe my Prophets no harme.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Moreouer, he called a famine vpon ye land, and vtterly brake the staffe of bread.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 But he sent a man before them: Ioseph was solde for a slaue.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 They helde his feete in the stockes, and he was laide in yrons,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Vntill his appointed time came, and the counsell of the Lord had tryed him.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 The King sent and loosed him: euen the Ruler of the people deliuered him.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 He made him lord of his house, and ruler of all his substance,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 That he shoulde binde his princes vnto his will, and teach his Ancients wisedome.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Then Israel came to Egypt, and Iaakob was a stranger in the land of Ham.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 And he increased his people exceedingly, and made them stronger then their oppressours.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 He turned their heart to hate his people, and to deale craftily with his seruants.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Then sent he Moses his seruant, and Aaron whom he had chosen.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 They shewed among them the message of his signes, and wonders in the land of Ham.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 He sent darkenesse, and made it darke: and they were not disobedient vnto his commission.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 He turned their waters into blood, and slewe their fish.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Their land brought foorth frogs, euen in their Kings chambers.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 He spake, and there came swarmes of flies and lice in all their quarters.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 He gaue them haile for raine, and flames of fire in their land.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 He smote their vines also and their figge trees, and brake downe the trees in their coastes.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 He spake, and the grashoppers came, and caterpillers innumerable,
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 And did eate vp all the grasse in their land, and deuoured the fruite of their ground.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 He smote also all the first borne in their land, euen the beginning of all their strength.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 He brought them forth also with siluer and golde, and there was none feeble among their tribes.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Egypt was glad at their departing: for the feare of them had fallen vpon them.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 He spred a cloude to be a couering, and fire to giue light in the night.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 They asked, and he brought quailes, and he filled them with the bread of heauen.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 He opened the rocke, and the waters flowed out, and ranne in the drye places like a riuer.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 For he remembred his holy promise to Abraham his seruant,
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 And he brought forth his people with ioy, and his chosen with gladnesse,
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 And gaue them the lands of the heathen, and they tooke the labours of the people in possession,
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 That they might keepe his statutes, and obserue his Lawes. Prayse ye the Lord.
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
