Proverbs 31
1 THE WORDS OF KING LEMUEL: The prophecie which his mother taught him.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 What my sonne! and what ye sonne of my wombe! and what, O sonne of my desires!
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Giue not thy strength vnto women, nor thy wayes, which is to destroy Kings.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 It is not for Kings, O Lemuel, it is not for Kings to drink wine nor for princes strog drinke,
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Lest he drinke and forget the decree, and change the iudgement of all the children of affliction.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Giue ye strong drinke vnto him that is readie to perish, and wine vnto them that haue griefe of heart.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Let him drinke, that he may forget his pouertie, and remember his miserie no more.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Open thy mouth for the domme in the cause of all the children of destruction.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Open thy mouth: iudge righteously, and iudge the afflicted, and the poore.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Who shall finde a vertuous woman? for her price is farre aboue the pearles.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 The heart of her husband trusteth in her, and he shall haue no neede of spoyle.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 She will doe him good, and not euill all the dayes of her life.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 She seeketh wooll and flaxe, and laboureth cheerefully with her handes.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 She is like the shippes of marchants: shee bringeth her foode from afarre.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 And she riseth, whiles it is yet night: and giueth the portion to her houshold, and the ordinarie to her maides.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 She considereth a field, and getteth it: and with the fruite of her handes she planteth a vineyarde.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 She girdeth her loynes with strength, and strengtheneth her armes.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 She feeleth that her marchandise is good: her candle is not put out by night.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 She putteth her handes to the wherue, and her handes handle the spindle.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 She stretcheth out her hand to the poore, and putteth foorth her hands to the needie.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 She feareth not the snowe for her familie: for all her familie is clothed with skarlet.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 She maketh her selfe carpets: fine linen and purple is her garment.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Her husband is knowen in the gates, when he sitteth with the Elders of the land.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 She maketh sheetes, and selleth them, and giueth girdels vnto the marchant.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Strength and honour is her clothing, and in the latter day she shall reioyce.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 She openeth her mouth with wisdome, and the lawe of grace is in her tongue.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 She ouerseeth the wayes of her housholde, and eateth not the bread of ydlenes.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Her children rise vp, and call her blessed: her husband also shall prayse her, saying,
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Many daughters haue done vertuously: but thou surmountest them all.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Fauour is deceitfull, and beautie is vanitie: but a woman that feareth the Lord, she shall be praysed.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Giue her of the fruite of her hands, and let her owne workes prayse her in the gates.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
