Proverbs 30
1 THE WORDS OF AGUR THE SONNE OF JAKEH. The prophecie which ye man spake vnto Ithiel, euen to Ithiel, and Vcal.
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Surely I am more foolish then any man, and haue not the vnderstanding of a man in me.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 For I haue not learned wisedome, nor atteined to the knowledge of holy things.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Who hath ascended vp to heauen, and descended? Who hath gathered the winde in his fist? Who hath bound the waters in a garment? Who hath established all the endes of the world? What is his name, and what is his sonnes name, if thou canst tell?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Euery worde of God is pure: he is a shield to those, that trust in him.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Put nothing vnto his wordes, least he reproue thee, and thou be found a lyar.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Two things haue I required of thee: denie me them not before I die.
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Remooue farre from me vanitie and lyes: giue me not pouertie, nor riches: feede me with foode conuenient for me,
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 Least I be full, and denie thee, and say, Who is the Lord? or least I be poore and steale, and take the Name of my God in vaine.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Accuse not a seruant vnto his master, lest he curse thee, when thou hast offended.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 There is a generation that curseth their father, and doeth not blesse their mother.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 There is a generation that are pure in their owne conceite, and yet are not washed from their filthinesse.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 There is a generation, whose eies are hautie, and their eye liddes are lifted vp.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 There is a generation, whose teeth are as swordes, and their chawes as kniues to eate vp the afflicted out of the earth, and the poore from among men.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 The horse leache hath two daughters which crye, Giue, giue. There be three things that will not be satisfied: yea, foure that say not, It is ynough.
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 The graue, and the barren wombe, the earth that cannot be satisfied with water, and the fire that sayeth not, It is ynough. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 The eye that mocketh his father and despiseth the instruction of his mother, let ye rauens of the valley picke it out, and the yong eagles eate it.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 There be three thinges hid from me: yea, foure that I knowe not,
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 The way of an eagle in the aire, the way of a serpent vpon a stone, ye way of a ship in ye middes of the sea, and the way of a man with a maide.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Such is ye way also of an adulterous woman: she eateth and wipeth her mouth, and sayth, I haue not committed iniquitie.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 For three things the earth is moued: yea, for foure it cannot susteine it selfe:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 For a seruant when he reigneth, and a foole when he is filled with meate,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 For the hatefull woman, when she is married, and for a handmaid that is heire to her mistres.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 These be foure small things in the earth, yet they are wise and full of wisedome:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 The pismires a people not strong, yet prepare they their meate in sommer:
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 The conies a people not mightie, yet make their houses in the rocke:
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 The grashopper hath no King, yet goe they forth all by bandes:
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 The spider taketh holde with her handes, and is in Kings palaces.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 There be three thinges that order well their going: yea, foure are comely in going,
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 A lyon which is strong among beastes, and turneth not at the sight of any:
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 A lusty grayhound, and a goate, and a King against whom there is no rising vp.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 If thou hast bene foolish in lifting thy selfe vp, and if thou hast thought wickedly, lay thine hand vpon thy mouth.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 When one churneth milke, he bringeth foorth butter: and he that wringeth his nose, causeth blood to come out: so he that forceth wrath, bringeth foorth strife.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
