Proverbs 3
1 My sonne, forget not thou my Lawe, but let thine heart keepe my commandements.
Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
2 For they shall increase the length of thy dayes and the yeeres of life, and thy prosperitie.
бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
3 Let not mercie and trueth forsake thee: binde them on thy necke, and write them vpon the table of thine heart.
Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
4 So shalt thou finde fauour and good vnderstanding in the sight of God and man.
і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
5 Trust in the Lord with all thine heart, and leane not vnto thine owne wisdome.
Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
6 In all thy wayes acknowledge him, and he shall direct thy wayes.
Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Be not wise in thine owne eyes: but feare the Lord, and depart from euill.
Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 So health shalbe vnto thy nauel, and marowe vnto thy bones.
Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
9 Honour the Lord with thy riches, and with the first fruites of all thine increase.
Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
10 So shall thy barnes be filled with abundance, and thy presses shall burst with newe wine.
і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
11 My sonne, refuse not the chastening of the Lord, neither be grieued with his correction.
Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
12 For the Lord correcteth him, whome he loueth, euen as the father doeth the childe in whom he deliteth.
бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
13 Blessed is the man that findeth wisedome, and the man that getteth vnderstanding.
Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
14 For the marchandise thereof is better then the marchandise of siluer, and the gaine thereof is better then golde.
бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
15 It is more precious then pearles: and all things that thou canst desire, are not to be compared vnto her.
дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
16 Length of dayes is in her right hand, and in her left hand riches and glory.
Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
17 Her wayes are wayes of pleasure, and all her pathes prosperitie.
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
18 She is a tree of life to them that lay holde on her, and blessed is he that retaineth her.
Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
19 The Lord by wisdome hath layde the foundation of the earth, and hath stablished the heauens through vnderstanding.
Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
20 By his knowledge the depthes are broken vp, and the cloudes droppe downe the dewe.
Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
21 My sonne, let not these things depart from thine eyes, but obserue wisdome, and counsell.
Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
22 So they shalbe life to thy soule, and grace vnto thy necke.
і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
23 Then shalt thou walke safely by thy way: and thy foote shall not stumble.
Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
24 If thou sleepest, thou shalt not bee afraide, and when thou sleepest, thy sleepe shalbe sweete.
Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Thou shalt not feare for any sudden feare, neither for the destruction of the wicked, when it commeth.
Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
26 For the Lord shall be for thine assurance, and shall preserue thy foote from taking.
бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
27 Withhold not the good from the owners thereof, though there be power in thine hand to doe it.
Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
28 Say not vnto thy neighbour, Go and come againe, and to morow wil I giue thee, if thou now haue it.
не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
29 Intend none hurt against thy neighbour, seeing he doeth dwell without feare by thee.
Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
30 Striue not with a man causelesse, when he hath done thee no harme.
Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Bee not enuious for the wicked man, neither chuse any of his wayes.
Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
32 For the frowarde is abomination vnto the Lord: but his secret is with the righteous.
бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
33 The curse of the Lord is in the house of the wicked: but he blesseth the habitation of the righteous.
Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
34 With the scornefull he scorneth, but hee giueth grace vnto the humble.
з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
35 The wise shall inherite glorie: but fooles dishonour, though they be exalted.
Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
